Діє спрощена процедура державної реєстрації нормативно-правових актів

1 квітня 2021 року набрала чинності урядова постанова від 24 березня 2021 року № 258 «Про внесення змін до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади».

З повним текстом постанови зручно ознайомитися в модулі «Законодавство» ІПС ЛІГА:ЗАКОН, замовивши тестовий доступ.

Фахівці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) роз’яснили деталі документа.

Постанова вносить зміни до переліку підстав для відмови в державній реєстрації нормативно-правового акта.

Таким чином, нормативно-правовий акт не буде зареєстровано, якщо він не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, Конвенції про права осіб з інвалідністю, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), видано без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема:

— порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи і законні інтереси громадян та юридичних осіб або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;

— виходить за межі компетенції органу, що його видав;

— містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;

— не відповідає вимогам законодавства про мови;

— виданий за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (на підставі повідомлення ДРС).

Якщо нормативно-правовий акт прийнято суб’єктом нормотворення з порушенням правил нормопроектувальної техніки, орган державної реєстрації не відмовляє в реєстрації такого акта.

У рішенні про державну реєстрацію відображаються зауваження та пропозиції щодо приведення положень такого акта у відповідність із законодавством із зазначенням конкретних невідповідностей, статей, пунктів тощо або наданням відповідного варіанта редакції тексту, до якого є зауваження.

Суб’єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та протягом 5 робочих днів з дати їх отримання подати для державної реєстрації відповідний нормативно-правовий акт (без узгодження такого акта із заінтересованими органами) або подати органу державної реєстрації копію документа про скасування такого акта, що є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта.

Державна реєстрація такого акта здійснюється протягом 2 робочих днів після його надходження до органу державної реєстрації та підлягає офіційному опублікуванню одночасно із зареєстрованим нормативно-правовим актом.

У разі неврахування (часткового врахування) суб’єктом нормотворення у відповідному нормативно-правовому зауважень або врегулювання в такому акті інших питань, що не стосуються зазначених зауважень, орган державної реєстрації відмовляє в державній реєстрації такого акта та одночасно скасовує рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта.

Отримайте всю повноту інформації про НПА. У LIGA360: Юрист до кожної норми надаються коментарі експертів, роз’яснення держорганів, пов’язані судові рішення. Тут можна ознайомитись з усіма документами, що посилаються на норму або документ у цілому. Замовте тестовий доступ до LIGA360: Юрист прямо зараз.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *