«Капштан проти України»: Суд, не встановивши граничного строку тримання Заявника під вратою, порушив його права, гарантовані Конвенцією (ст. 5 Конвенції, заява № 56224/10, від 16.05.2019 р.)

28.05.2019 admin 0 Комментариев

Источник фото

Фабула судового акта: Заявник, громадянин України А.М. Капштан, скаржився на порушення його прав, гарантованих Конвенцією, зокрема на те, що тримання під вартою було свавільним і необґрунтованим, що він не отримав належної конпенсації за свавільне затримання та ін.

Щодо Заявника було порушено кримінальну справу у зв`язку з шахрайством та хабарництвом. Вироком суду Заявника було засуджено до двох років позбавлення волі та повернуто під варту. Суд апеляційної інстанції скасував вирок та направив справу на новий розгляд; Заявника було залишено під вартою.

Заявник неодноразово звертався до суду з клопотаннями про звільнення з-під варти, проте такі клопотання були відхилені судом з мотивів серйозності их вчинених злочинів, можливого перешкоджання слідству та ін. Згодом Заявника було звільнено з під варти, а справу передано до прокуратури на дорозслідування. Вироком суду Заявника було визнано винним у вчиненні шахрайства, а провадження припинено.

ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 5 Конвенції, оскільки апеляційний суд, передаючи справу на новий розгляд, залишив Заявника під вартою, не визначивши граничного строку тримання під вартою, що порушувало права Заявника.

ЄСПЛ вирішив, що мало місце порушення пункту 4 статті 5 Конвенції, оскільки суд належним чином не розглянув клопотання Заявника про звільнення з-під варти, не обґрунтував рішення про залишення Заявника під вартою, пославшись на загальні підстави.

ЄСПЛ також встановив порушення пункту 5 статті 5 Конвенції, оскільки Заявник з огляду на положення національного законодавства не міг отримати компенсацію у зв`язку з незаконним триманням під вартою.