Організаційні форми адвокатського самоврядування

Адвокатське самоврядування діє з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні [9]. Тобто адвокатське самоврядування виступає своєрідним гарантом діяльності адвокатів та захисту їх прав та інтересів клієнтів.

Правовими засадами адвокатської діяльності є певна сукупність нормативно–правових актів (правових норм), які регулюють особливий порядок функціонування адвокатури та здійснення адвокатом своєї діяльності на території України [6]. Основним нормативно–правовим актом, що визначає діяльність адвоката в нашій державі, є, безумовно, Конституція України, що є джерелом найвищої юридичної сили. Конституція України статтею 59 визначає, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура [1].

Прийнятий 5 липня 2012 року Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні [2]. Законом визначено, що адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності [2].

В статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначається, що адвокатське самоврядування – це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому вказаним законом [2].

Адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов’язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката [4]. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.

На думку А.В. Іванцової, органи адвокатського самоврядування за своєю суттю є органами саморегулюючого співтовариства адвокатів, що формуються цим співтовариством для вираження їх інтересів та здійснюють покладені на них законом, іншими нормами права повноваження з внутрішнього управління адвокатами з метою забезпечення їх незалежності [7].

Саме органи адвокатського самоврядування повинні керувати направленнями діяльності адвокатів, навіть тими, хто працює за контрактом з державними або місцевими центрами надання правової допомоги, інакше говорити про захист їх прав неможливо.

На підставі статті 44 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» завданнями адвокатського самоврядування є:

1)забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

2) підтримання високого професійного рівня адвокатів;

3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно–дисциплінарних комісій адвокатури;

4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

7) участь у формуванні Вищої ради юстиції у порядку, визначеному законом [2].

Аналізуючи норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», можна зазначити, що до органів адвокатського самоврядування відносяться: Рада адвокатів регіону, КДКА – кваліфікаційно–дисциплінарна комісія адвокатури, Ревізійна комісія адвокатури адвокатів регіону, ВКДКА, Вища ревізійна комісія адвокатури, Рада адвокатів України (стаття 46) [2]. Стаття 57 цього ж закону відносить до них ще з’їзд адвокатів України та конференції адвокатів регіонів [2].

Відповідно до статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: «Вищим органом адвокатського самоврядування в областях, місті Києві є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в області, місті Києві та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України» [2].

Конференція адвокатів регіону скликається радою адвокатів регіону не рідше одного разу на рік. Конференцію може бути скликано також за пропозицією не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні, або Ради адвокатів України [5].

У пункті 2 статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» законодавець звертає увагу, що у разі якщо рада адвокатів регіону не скликає конференцію протягом тридцяти днів з дня надходження пропозиції про її скликання, адвокати, які підписали таку пропозицію, або Рада адвокатів України приймають рішення про утворення організаційного бюро зі скликання конференції адвокатів регіону [2]. Організаційне бюро має права ради адвокатів регіону щодо скликання і забезпечення проведення конференції та визначає особу, яка головує на засіданні конференції.

Про день, час і місце початку роботи конференції адвокатів регіону та питання, що вносяться на її обговорення, адвокати повідомляються не пізніш як за п’ятнадцять днів до дня початку роботи конференції [4].

Конференція адвокатів регіону вважається повноважною, якщо в її роботі бере участь більше половини делегатів конференції.

Відповідно до 5 пункту статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до повноважень конференції адвокатів регіону належать:

1) обрання голови та членів ради адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад;

2) обрання делегатів на з’їзд адвокатів України;

3) обрання представника адвокатів регіону до складу Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад;

4) визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури, обрання голови та членів кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад;

5) обрання голови та членів ревізійної комісії адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад;

6) затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури;

7) розгляд та затвердження звіту ради адвокатів регіону, кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури, висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, представників адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури і Ради адвокатів України;

8) прийняття інших рішень відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Конференція адвокатів регіону приймає рішення шляхом голосування більшістю голосів делегатів конференції, які беруть участь у її роботі [2].

Вищим органом адвокатського самоврядування України є з’їзд адвокатів України.

Другим пунктом 54 статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначається склад з’їзду адвокатів України, до якого входять делегати, що обираються конференціями адвокатів регіонів

шляхом голосування відносною більшістю голосів делегатів, які беруть участь у конференції [2]. Квота представництва, порядок висування та обрання делегатів з’їзду адвокатів України, порядок проведення з’їзду адвокатів України встановлюються Радою адвокатів України [9].

З’їзд адвокатів України скликається Радою адвокатів України не рідше одного разу на три роки. З’їзд адвокатів України скликається у шестидесятиденний строк за ініціативою Ради адвокатів України або на вимогу не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України, або не менш як однієї третини рад адвокатів регіонів.

У разі якщо Рада адвокатів України не скликає з’їзд адвокатів України протягом шістдесяти днів з дня надходження пропозиції про скликання з’їзду, адвокати або представники рад адвокатів регіонів, які підписали таку пропозицію, приймають рішення про утворення організаційного бюро зі скликання з’їзду адвокатів України [8]. Організаційне бюро має право скликати та забезпечувати проведення з’їзду адвокатів України, визначати особу, яка головує на засіданні з’їзду.

Про день, час і місце початку роботи з’їзду адвокатів України та питання, що вносяться на його обговорення, адвокати повідомляються не пізніш як за двадцять днів до дня початку роботи з’їзду [6].

З’їзд адвокатів України є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини обраних делегатів, які представляють більшість конференцій адвокатів регіонів.

В статті 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначені основні функції з’їзду адвокатів України:

1) обирає голову і заступників голови Ради адвокатів України, голову і заступників голови Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури, голову і членів Вищої ревізійної комісії адвокатури та достроково відкликає їх з посад;

2) затверджує статут Національної асоціації адвокатів України та вносить до нього зміни;

3) затверджує правила адвокатської етики;

4) затверджує положення про Раду адвокатів України, положення про Вищу кваліфікаційно–дисциплінарну комісію адвокатури, положення про Вищу ревізійну комісію адвокатури;

5) розглядає та затверджує звіти Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури, висновки Вищої ревізійної комісії адвокатури;

6) призначає трьох членів Вищої ради юстиції;

7) затверджує кошторис Ради адвокатів України, кошторис Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури, затверджує звіт про їх виконання;

8) здійснює інші повноваження відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [2].

З’їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання та відповідальність за несплату внесків. Рішення з’їзду адвокатів України приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, що беруть участь у з’їзді.

Рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов’язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України [5]. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Стаття 58Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»відображає фінансове забезпечення органів адвокатського

самоврядування. Отже, відповідно цієї статті, утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок:

1) плати за складання кваліфікаційного іспиту;

2) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

3) відрахувань кваліфікаційно–дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури;

4) добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об’єднань;

5) добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;

6) інших не заборонених законом джерел [2].

Також у 2 пункті 58 статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проголошено, щорозмір плати за складання кваліфікаційного іспиту визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності кваліфікаційно–дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури та не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту [2].

Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів [9]. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права [6].

Розмір відрахувань кваліфікаційно–дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури визначається з урахуванням потреби покриття витрат для забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури.

Третім пунктом 58 статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»закріплено те, що фінансування органів адвокатського самоврядування, розпорядження їх коштами та майном здійснюється відповідно до кошторисів, що затверджуються конференціями адвокатів регіонів та з’їздом адвокатів України [2].

Фінансова звітність органів адвокатського самоврядування щорічно оприлюднюється у порядку, затвердженому Радою адвокатів України.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування утворюється Національна асоціація адвокатів України, яка є недержавною некомерційною професійною організацією та об’єднує всіх адвокатів України [2].

У пункті 2 цієї статті прописані наступні обов’язки національної асоціації адвокатів України:

1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади;

2) захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності;

3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України;

4) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України;

5) виконує інші функції відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [2].

Також стаття 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наголошує на тому, що національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом[2].

Національна асоціація адвокатів України утворюється з’їздом адвокатів України та не може бути реорганізована. Ліквідація Національної асоціації адвокатів України може бути здійснена лише на підставі закону.Статут Національної асоціації адвокатів України затверджується з’їздом адвокатів України та є її установчим документом.

З моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю[4]. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

 

 

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Перейти к верхней панели
Top.Mail.Ru