Роз’яснені нюанси формування податкового кредиту у разі ввезення товарів в режимі реімпорту

Платник податків при ввезенні товарів на митну територію України в митному режимі реімпорту включає суму ПДВсплачену при розмитненні таких товарів і при придбанні послуг, пов’язаних зі зберіганням товарів, що ввозяться, і їх передпродажною підготовкою, до складу податкового кредиту на основі належним чином оформленої митної декларації і зареєстрованих в ЕРНН податкових накладних.

Про це повідомила ГФС в листі № 2364/6/99-99-19-03-02-15.

Відповідно до п. 206.3 ст. 206 НК операції по ввезенню товарів в митному режимі реімпорту звільняються від оподаткуванняокрім операцій по ввезенню відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Митного кодексуякі оподатковуються по ставці, визначеній пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 НК.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 78 ТК передбачено, що в митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені в митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщалися в режим експорту, або інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України в строк, що не перевищує 6 місяців з дати вивезення їх за межі цієї території в митному режимі експорту;

б) знаходяться в такому ж стані, в якому вони оформлені в митному режимі експорту, окрім природних змін їх якісних і кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання і використання (експлуатації), в результаті якого були виявлені недоліки, які спричинили реімпорт товарів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 НК до податковому кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій по:

а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) і послуг;

б) придбанню необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали такі товари/послуги і основні фонди використовуватися в операціях оподаткувань в межах госпдіяльності платника податку впродовж звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку операції оподаткувань впродовж такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 НК платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно п. 189.1 с. 189 НК, і здати не пізніше за останній день звітного періоду і зареєструвати в ЕРНН звідну податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у випадку якщо такі товари/послуги, необоротні активи, призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, по яких не здійснюється нарахування ПДВ (окрім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 НК і пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 НК).

У випадку якщо такі товари/послуги, необоротні активи надалі починають використовуватися в операціях оподаткувань в межах госпдіяльності, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, які були нараховані, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованого в ЕРНН.

В той же час, згідно п. 198.6 ст. 198 НК, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЕРНН податковими накладними або не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 НК.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *