Учасники провадження справ про банкрутство

Кодексом України з процедур банкрутства зазначається, що учасниками справи про банкрутство є боржники та кредитори, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов’язків яких існує спір [3].

Кодекс України з процедур банкрутства визначає статус кожного з цих учасників. Наприклад, за статтею 1 цього Кодексу, боржник – це як фізична так і юридична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав [3].

Стаття 209 ГК постановляє, що суб’єктом банкрутства (далі – банкрутом) може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності [2]. Не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства.

Статтею 210 ГК визначено, що кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також податкові та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника [2]. В свою чергу стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначає кредитора як юридичну або фізичну особу, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника [3].

Існує такий перелік вимог кредиторів: конкурсні (такі вимоги виникають до порушення справи про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника); поточні (вимоги до боржника, що виникли після початку провадження); забезпечені (вимоги, що забезпечені заставою майна боржника) [3]. Учасниками в якості кредитора не можуть бути: кредитори, вимоги яких задоволені заставою; кредитори, вимоги яких задоволені (наприклад, якщо щодо певних вимог досягнуто згоди) [6].

До інших учасників справи про банкрутство відноситися Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією, керуючий реалізацією, ліквідатор) – це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (ст. 1 КУПБ) [3].

У Кодексі України з процедур банкрутства дуже чітко визначено вимоги до арбітражного керуючого, його права та обов’язки. Наприклад, за статтею 11 цього Кодексу, Арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит [3]. В свою чергу не може бути арбітражним керуючим особа: визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною; яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість; яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я; якій заборонено обіймати керівні посади.

Згідно ч. 1 ст. 12 КУПБ, арбітражний керуючий користується такими правами: може скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь (має право голосу); на договірних засадах може залучати інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника; звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом; направляти офіційні запити задля отримання інформації з державних реєстрів [3]. Частина 2 цієї статті розкриває обов’язки арбітражного керуючого (неповний перелік): здійснювати заходи по захисту майна боржника; надавати результати аналізу фінансової, інвестиційної, господарської діяльності боржника та його становище на ринку; не допускати виникнення конфлікту інтересів, а в разі, якщо виникають проблеми – одразу повідомляти до суду; надсилати до органів Національної поліції чи прокурати повідомлення про факти порушення законодавства в разі наявності факту порушення законності в діях суб’єктів підприємницької діяльності, що можуть тягнути за собою кримінальну чи адміністративну відповідальність [3].

Частиною 1 статті 14 КУПБ визначено, що разом з арбітражним керуючим може працювати його помічник (може бути декілька помічників) [3]. До помічника арбітражного керуючого вимоги є дещо простішими. Він повинен володіти державною мовою, бути громадянином України та мати повну вищу юридичну чи економічну освіту. Звичайно, особа, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів чи визнана недієздатною, чи обмежено дієздатною не може бути помічником. Стаж помічником арбітражного керуючого прирівнюється до строку стажування.

Міністерство юстиції України також є учасником у відносинах банкрутства і діє на основі Положення Кабінету міністрів «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» [5]. Першим пунктом цього Положення Мін’юст визначено державним органом з питань банкрутства. Пункт 4 даного Положення вказує, що саме цей орган встановлює порядок за яким проводить аналіз фінансово–господарського стану підприємства (наприклад, визначає наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування фінансової неспроможності та інших незаконних дій) [5]. Мін’юст і організовує проведення таких перевірок у разі порушення провадження у справі про банкрутство підприємств у статутному капіталі яких є 50% частки державної власності. Також варто зазначити, що існують типові форми санації і мирової угоди, які встановлюються саме Мін’юстом. В разі якщо прокуратура, суд чи інший уповноважений орган подає запит задля отримання висновків про наявність ознак якихось неправомірних дій суб’єкту підприємницької діяльності, то таку роботу також виконують працівники Міністерства юстиції.

Підпунктом 45 пункту 4 Положення Кабінету міністрів «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» визначено, що Мін’юст разом з Укрдержархівом затверджує правила ведення діловодства для арбітражного керуючого. Мається на увазі також і порядок ведення і подання статистичної звітності, оперативної звітності та інформації [5]. Підпунктом 52 Мін’юст у справах про банкрутство контролює діяльність арбітражних керуючих та саморегулівної організації арбітражних керуючих, користується процесуальними правами, беручи участь у справі про банкрутство та несе процесуальні обов’язки учасника [5]. Також цей орган, згідно наказу «Про затвердження Порядку використання посвідчення і печатки арбітражного керуючого» встановлює порядок використання посвідчення і печатки арбітражних керуючих [5].

Таким чином, учасниками провадження у справі про банкрутство є учасники господарського процесу, які мають юридичний інтерес у справі та внаслідок цього наділені правом впливати на рух арбітражного процесу.

 

Поделиться

One thought on “Учасники провадження справ про банкрутство

  • 11.01.2021 в 15:15
    Permalink

    З дня чинності Кодексу з процедур банкрутства (надалі також – «Кодекс» ) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень Кодексу, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Виняток складають справи про банкрутство, які на день введення в дію Кодексу перебувають на стадії санації; провадження в таких справах продовжується відповідно до Закону України кредитори, які не встигли у визначений законом строк подати заяви до суду, відтепер прирівняні в черзі на погашення з іншими кредиторами (щоправда, вони не мають права вирішального голосу на зборах і в комітеті кредиторів).

    Ответ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *