Іпотека не може бути визнана недійсною, якщо батьки збрехали про відсутність прав дитини на майно

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 30 вересня 2015 року розглянув справу 6-384цс15 про визнання недійсними договорів іпотеки на підставі того, що вони ув’язнені без дозволу органу опіки і опікування.

При розгляді Суд сформулював наступну правову позицію. Згідно із статтею 177 СК і статті 17 Закону «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і опікування укладати договір, що підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від майнових прав, що належать дитині, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

При укладенні договорів іпотеки відносно нерухомого майна, право власності або право користування яким мають малолітні діти, обов’язково потрібно дозвіл органів опіки і опікування.

Відповідно до статті 29 ГК місце проживання дитини визначається за місцем проживання батьків.

Місцем проживання неповнолітньої, малолітньої особи є фактичне місце проживання його батьків або одного з них, з ким воно фактично проживає. Проте, місце проживання по фактичному місцю проживання батьків не є безумовним, якщо судом буде встановлено інше постійне місце проживання дитини.

Якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи і укладає угоди, які впливають на права дитини, він повинен діяти сумлінно і в інтересах дитини, а інша сторона договору має право чекати від нього таких дій.

Помилкове повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітнього, малолітнього, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути основою для визнання іпотеки недійсної за позовом батьків, які зловживали своїм правом законного представника дитини, а може викликати інші наслідки, передбачені законодавством і вживана органами опіка і опікування.

У справі, що переглядається, встановивши, що предмет іпотеки не був місцем постійного проживання батьків неповнолітніх дітей і що іпотекодавець не визнавав їх право проживання в житлі, про що повідомляв іпотекодержателя, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог іпотекодавців.

Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *