Чи має право прокурор затягувати подачу касаційної скарги, посилаючись на кількість повітряних тривог – суддя ВС Олександра Яновська

Чи має право прокурор затягувати подачу касаційної скарги, посилаючись на кількість повітряних тривог - суддя ВС Олександра Яновська

Процесуальні строки чи не найпершими постраждали від введення воєнного стану. А у кримінальному процесі будь-які строки — на вагу золота. Як розгледіти порушення таких строків та чи спише їх війна, розповіла суддя ВС. (Джерело: ЗіБ)

Згадайте новину: Докази та доказування в кримінальному провадженні в умовах воєнного стану – суддя ВС Олександра Яновська

Негарантована підстава

Асоціація правників України провела IX Конференцію з кримінального права та процесу. У фокусі питань опинились головні зміни у законодавстві та їх застосування на практиці. Про таку практику в аспекті процесуальних строків розповіла суддя Касаційного кримінального суду Олександра Яновська.

Суддя зазначила, що навряд чи можна виділити питання процесуальних строків від інших змін, які торкнулись кримінального процесу. Очевидно, що воєнний стан, як і будь-яка із форс-мажорних обставин, впливає на розумні строки в широкому розумінні. Це і період, протягом якого здійснюється досудове розслідування, і тривалість судового розгляду, а також періоди, коли сторони та учасники можуть реалізувати свої права, в тому числі право на звернення, клопотання, оскарження тощо. Тому ті зміни, які ми нині спостерігаємо в КПК, що стосуються процесуальних строків, переважно пов’язані з тими ситуаціями, які вибивають звичайний стандартний перебіг кримінального провадження із загальних процедур та строків.

Спікер визнала, що на практиці касаційна інстанція трохи із запізненням відчуває всі проблеми і зміни. Але і там уже побачили наявність дійсно серйозних проблем з реалізацією права на оскарження в частині дотримання строків.

Безсумнівно, кодекс і раніше передбачав можливість поновлення пропущених процесуальних строків. І, очевидно, що така можливість передбачена саме з урахуванням періоду воєнного стану. «Так би вже хотілося, щоб можна було застосувати ті положення, які говорять, що у разі пропущення строку його можна поновити, але не пізніше 60 днів після скасування воєнного стану. Хотілося б почати відлік цього строку. Ці, положення, на жаль, ми ще не застосували», — додала О.Яновська.

Водночас поновлення строків відбувається, і ККС, за словами спікера, досить часто спостерігає ситуацію, коли касаційна скарга подається з пропущенням строків і проханням про їх поновлення з посиланням на поважність причин, а саме — воєнний стан.

За особистими спостереженнями судді, більше таких випадків має місце саме з боку сторони обвинувачення. «Ми не маємо сприймати наявність воєнного стану як обставину, яка автоматично є підставою для поновлення процесуального строку», — наголосила О.Яновська. Для того, щоб строк був поновлений, особа, яка звертається з таким клопотанням, має навести поважні причини, які обумовили цю ситуацію.

Та, на жаль, за словами спікера, судді бачать іноді таку тенденцію, що прокурор у касаційній скарзі зі значним пропуском строку посилається просто на дію воєнного стану. Інколи ця аргументація доповнюється тим, що у Києві була велика кількість повітряних тривог, прокурор мав знаходитись в укриттях і тому не міг подати вчасно касаційну скаргу.

При цьому пропуск строку може становити 2—3 місяці. Це, зазначила О.Яновська, викликає здивування. Адже, вочевидь, ми всі знаходимось в однакових умовах, хоча кожен особисто приймає рішення щодо власної безпеки. «Але ми не повинні забувати, що коли йдеться про роботу державних органів — судів, прокуратури, то ми взаємодіємо і маємо сподіватись на добросовісну роботу», — додала суддя.

Якщо йдеться про оскарження прокурором з посиланням на такі обставини, то слід розуміти, що це — не останній прокурор в органах прокуратури, який працює в межах даного кримінального провадження. Здебільшого, у кожному кримінальному провадженні визначена група прокурорів, яка бере участь в ньому, і в тому числі має право подавати скарги.

«Мені здається, що в таких випадках кожен з нас має працювати більш добросовісно та доброчесно і не зловживати тими правами, які надає в тому числі КПК», — наголосила О.Яновська.

Взаємний обов’язок

Щодо строків є ще одна новела, що стосується реалізації прокурором свої повноважень в межах ст.615 КПК. Коли прокурор реалізує якісь повноваження, передбачені цією статтею, норма закону визначає обов’язок прокурора невідкладно повідомити вищестоящого прокурора про прийняті рішення та поінформувати про це суд. А з тим — надіслати протягом 10 днів з моменту прийняття такого рішення їх копії та матеріали, що долучались.

Тут виникає ряд питань щодо того, що ж буде наслідком у разі не надсилання цих копій у такий строк, і що робити слідчому судді з цими матеріалами? Для початку, наполягла О.Яновська, не може бути ставлення «війна все спише», і списування на воєнний стан того, що прокурор не повідомляє про це вчасно. Для цього мають бути вагомі причини.

«І хоча ми розуміємо, що будь-яке порушення процесуального закону повинно мати якісь наслідки, бо інакше це втрачає сенс, часто зустрічаємось із ситуацією, коли такі порушення не тягнуть за собою якихось суттєвих правових наслідків і в тому числі відповідальності особи, які допустила таке порушення», — додала суддя.

У ситуації із несвоєчасним повідомленням, що буде, якщо прокурор не надішле необхідні матеріали протягом 10 днів? На жаль, кодекс не дає відповіді.

Суддя зазначила, що, виходячи з практики, яка напрацьована судами, не можна автоматично говорити про якісь істотні порушення кримінального процесуального закону.

Але водночас спікер додала, що є ситуації, в яких ці строки стають важливими. Наприклад, якщо йдеться про обрання запобіжного заходу до особи шляхом тримання під вартою, і вчинення таких дій саме прокурором у зв’язку з тим, що він не має об’єктивної можливості звернутись до слідчого судді. Звісно, повинно наводитися дуже серйозне обґрунтування, чому саме не було такої можливості, і знову ж таки простого посилання на воєнний стан недостатньо. Так от, якщо прокурор вчиняє ці дії, то він, очевидно, зобов’язаний за першої-ліпшої можливості повідомити безпосередньо слідчого суддю і надіслати відповідні матеріали.

Але якими мають бути дії слідчого судді? Тут, за словами О.Яновської, стане в нагоді нереалізована і забута ст.206 КПК. Вона якраз передбачає обов’язок слідчого судді прослідкувати за законністю тримання під вартою особи, яка знаходиться в межах юрисдикції його суду. І якщо прокурор надсилає відповідні матеріали своєчасно, то, вочевидь, у слідчого судді виникає обов’язок перевірити ці матеріали.

Але це в кодексі не виписано і такого алгоритму дій ще не напрацьовано. «На мою думку, обов’язок прокурора — повідомити і надіслати копії, а обов’язок слідчого судді — перевірити ці матеріали», — зазначила О.Яновська.

Так, можуть траплятися ситуації, коли ці строки будуть порушені. Тоді вже завдання адвоката з’ясовувати і встановлювати, чи не безпідставно були порушені такі строки. Адже якщо матеріали, наприклад, були надіслані через півроку, то, вочевидь, права особи на дотримання ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в тому числі положень національного законодавства щодо свободи і особистої недоторканості, можуть бути порушені.

Тому, зазначила суддя, наслідки недотримання процесуальних строків є, просто вони не завжди очевидні й чітко прописані в КПК. «Ми до цього маємо поблажливо ставитись, тому що розуміємо, що всі ці зміни, які вносились після введення воєнного стану, по суті напрацьовувались з коліс. Це було відповіддю на ті складні нагальні питання, які виникали», — зауважила О.Яновська.

І хоча норми не завжди є ідеальними та досконалими, це не значить, що грамотний юрист не зможе віднайти процесуальний механізм для їх реалізації. Тож, таким чином, недосконалість законодавства знову опинилась в руках правників, що покликані розв’язати існуючі проблеми, напрацьовуючи нову практику.

Джерело: protocol.ua

Поделиться