Чи розповсюджуються банківські обмеження на юросіб третіх країн, бенефіціарами яких є резиденти росії чи білорусі — коментарі експертів

Чи розповсюджуються банківські обмеження на юросіб третіх країн, бенефіціарами яких є резиденти росії чи білорусі — коментарі експертів

Зараз доволі активно обговорюються обмеження щодо співпраці з резидентами рф та рб, а також з компаніями, де такі резиденти є вигодонабувачами.

Проте дещо складнішим є питання про те, що резиденти рф/рб можуть бути бенефіціарами у компаніях з третіх країн, які не застосовували санкції до рф/рб (Туреччина, СНД, КНР, тощо). Яким чином співвідносяться обмеження на такі компанії з’ясували Володимир Єніч, партнер АО AVER LEX та Олексій Бохан, помічник адвоката судового департаменту АО AVER LEX

Пунктами 15, 17 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року, встановлюються заборони щодо банківського обслуговування резидентів російської федерації/ республіки білорусь.

З урахуванням деяких винятків зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/ республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/ республіки білорусь.

З 10 травня 2022 року було впроваджено положення, відповідно до якого Національний банк України приймає рішення щодо здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, зазначених у пункті 15 цієї Постанови, на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України, які надаються у зв’язку зі здійсненням такими юридичними особами важливих функцій та/або надання важливих послуг, підписаних керівником державного органу або особою, яка його заміщує.

Проте більш цікавою є заборона, визначена у п. 17 Постанови, згідно якої уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

  • з використанням російських рублів та білоруських рублів;
  • учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь;
  • Для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь.

Даний пункт по суб’єктному складу залишає невирішеним питання відносно банківських операцій щодо перерахування коштів від «звичайних» резидентів України на користь юридичних осіб третіх країн, бенефіціарами яких є резиденти російської федерації / республіки білорусь. Чи можна вважати умовну юридичну особу Казахстану з бенефіціарами з рф учасниками валютних операцій?

Практичні наслідки такого регулювання очевидні — можливість використання прогалин значно нівелюватиме заборони НБУ, в той же час прямі заборони на операції, які подібним чином пов’язані з резидентами рф, змусить банки займатися розкриттям структури власності не тільки власних клієнтів, але і контрагентів по всьому світу.

Крім того, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації» №187 від 3 березня 2022 року, до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю пов’язаних з державою-агресором осіб встановлено мораторій на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи:

  • громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Реалії правозастосування

Здавалося б, нормативне регулювання не забороняє банківські операції на користь юридичних осіб третіх країн, у яких є бенефіціари з країни-агресора чи країни-пособника агресора. В той же час військова логіка диктує неможливість виводу коштів на користь резидентів політичного режиму, який здійснює військову агресію проти України. Тому на практиці українські банки нерідко відмовляють у проведенні операцій на користь компаній, в яких тим чи іншим чином структура власності містить резидентів рф/рб.

Пояснення банків у даній ситуації можуть бути цілком поза сферою права, наприклад, технічні проблеми, або ж внутрішні секретні листи НБУ щодо заборони такого роду операцій. З одного боку, правова невизначеність не дає можливості говорити про ці операції як правопорушення, з іншого — відсутні правові підстави для реагування на відповідні дії банку.

Наразі бізнесу доводиться самостійно боротися з цією правовою невизначеністю та незрозумілою поведінкою банків, і зазначимо, що інструментарій тут доволі обмежений.

Так, Розділами І та IV Інструкції про організацію розгляду звернень громадян, проведення особистого прийому та забезпечення доступу до публічної інформації в Національному банку України, затвердженої рішенням Правління Національного банку України № 332-рш від 14 травня 2020 року, передбачається можливість подачі скарги на дії або бездіяльність окремої банківської установи, що узгоджується із Законом України «Про звернення громадян».

При цьому п. 32.8 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ч. 3 ст. 85 Закону України «Про платіжні послуги» передбачають, що спори, пов’язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Існує й відповідна судова практика, за якою суб’єкт господарювання звертається до банку із позовом про зобов’язання здійснити переказ грошових коштів згідно з платіжними дорученнями та відшкодування збитків, процентів, пені за порушення строків виконання платіжного доручення.

Очевидно, що законодавцю непогано було б роз’яснити дане питання, аби принаймні запобігти побудові нових структур виводу коштів на користь країни-агресора, з використанням можливостей у третіх країнах.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.