Для зберігання пального для власних потреб ліцензія не потрібна — КАС ВС

Для зберігання пального для власних потреб ліцензія не потрібна — КАС ВС

Умови додаткових договорів до угоди, укладеної за результатами торгів, за якими вартість бензину зросла більше ніж на 10 %, є нікчемними, а отже визнання недійсними не потребують

Зберігання пального суб’єктом господарювання для використання у своїй виробничій діяльності не потребує отримання відповідної ліцензії.

Важливо щоб:

  • діяльність суб’єкта господарювання не була пов’язана з метою отримання доходу від зберігання пального
  • місце зберігання відповідало виняткам, встановлених ПК із визначення понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний».

До такого висновку прийшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 540/4291/20.

Обставини справи

Фермерське господарство оскаржило в суді податкове повідомлення-рішення регіонального ГУ ДПС України, яким до нього застосовано штрафні санкції за зберігання пального без відповідної ліцензії.

Позивач просив визнати дії податкового органу протиправними, скасувати повідомлення-рішення.

Позов обґрунтувало тим, що дизельне паливо (31 960 л) придбано виключно для потреб власного споживання – вирощування сільськогосподарських культур на орендованих земельних ділянках.

Пальне зберігалось в орендованих паливозаправниках та пересувних автоцистернах, які фермер використовував тимчасово.

Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Суд вказав, що зберігання дизпалива, навіть для власного використання в господарській діяльності, в таких обсягах, допускається лише за наявності ліцензії.

Апеляційний суд скасував вказане рішення та задовільнив позов. Рішення мотивовано тим, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб’єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн / ємностей.

Це випливає з положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

КАС ВС залишив без змін рішення апеляційного суду, змінивши мотивувальну частину рішення.

Обґрунтування ВС

Суд звернув увагу, що для оцінки наявності в діях суб’єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії з’ясуванню підлягають:

  • місце та спосіб його зберігання,
  • мета придбання,
  • технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей),
  •  обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального.

У зв’язку з тим, що зазначений Закон не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцями зберігання палива, на кожне з яких суб’єкт господарювання зобов’язаний отримати ліцензію, то для вирішення спірного у цій справі питання потрібно враховувати норми ПК України, які містять визначення понять, пов’язаних з обігом пального, зокрема й місцями його зберігання — звернув увагу КАС ВС.

Правовий висновок

  • Зберігання пального нерозривно пов’язане з наявністю в суб’єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального).
  • Наявність у суб’єкта господарювання обов’язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб’єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов’язаної з метою отримання доходу від зберігання як виду економічної діяльності), залежить саме від наявності в суб’єкта господарювання місця для такого зберігання, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», незалежно від того, чи зареєстрований такий суб’єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу, та/або наявності підстав для реєстрації такого місця, як акцизний склад.
  • Відповідно, у разі, якщо наявне в суб’єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виняток із визначення понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», такий суб’єкт не має обов’язку отримувати відповідну ліцензію.

Висновок у справі

Встановлено що місця зберігання дизпалива, які використовував позивач, відповідають ознакам, які в ПК України визначені як винятки з понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний».

За таких обставин немає підстав вважати, що діяльність позивача відповідає визначенню поняття «зберігання пального», яка підпадає під вимоги ліцензування в розумінні Закону № 481/95-ВР, відповідно, позивач не мав обов’язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності — констатував КАС ВС.

Також читайте: КАС ВС застосував презумпцію правомірності рішень платника податків у спорі щодо застосування ставки акцизного податку

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.