Фіксація збитків від бойових дій рф: поради юристів

В результаті російської військової агресії проти нашої країни і бойових дій багато наших громадян стикнулися з необхідністю фіксування фактів руйнування та пошкодження належного останнім майна.

З вказаною метою Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26 березня 2022 року № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (надалі — «Постанова № 380»), якою запроваджено 1) збір та 2) облік інформації про пошкоджене та знищене внаслідок:

— бойових дій,

— терористичних актів,

— диверсій,

спричинених військовою агресією Російської Федерації, нерухоме майно громадян України з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав фізичних осіб. Визначено механізм звернення з інформаційним повідомленням про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Отже, який алгоритм дій запропонований Постановою № 380?

Хто має право звернутись:

Власники пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації та/або їх уповноважені представники.

Куди звертатись:

1) засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі — Портал Дія).

Що для цього потрібно.

— Встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підпису та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

— Заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.

2) Звернутись до адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.

Що для цього потрібно.

Звернутись до адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, який здійснить реєстрацію у день звернення особи інформаційного повідомлення в наступному порядку:

1) встановить особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнить інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання, буде зареєстрованим та збереженим на Порталі Дія.

Звертаємо увагу, що подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Які відомості включає в себе інформаційне повідомлення:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія);

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

4) відомості про нерухоме майно:

— тип об’єкта нерухомого майна (квартира, інші житлові приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок);

— реєстраційний номер нерухомого майна згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності);

— загальна площа нерухомого майна. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі нерухомого майна зазначається орієнтовна площа;

5) адреса (місцезнаходження) нерухомого майна;

6) інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);

7) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні;

8) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності).

Відтак, перед поданням відповідного інформаційного повідомлення слід підготувати документи про право власності на нерухоме майно для того, щоб правильно вказати всі необхідні дані.

При цьому варто звернути увагу, що дія Постанови № 380 поширюється на знищене та пошкоджене нерухоме майно (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки), яке знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Відтак, поряд з алгоритмом, описаним у постанові № 380 слід використовувати й інші способи фіксації фактів руйнування та пошкодження майна.

Пропонуємо наступний алгоритм дій з фіксації:

1. Підтвердження права власності (на нерухоме майно та транспортні засоби, якщо є на інше майно — чудово!) — збережіть документи. Бажано одночасно в оригіналі, в копіях (зробіть декілька та зберігайте в різних місцях) та сканкопіях (на різних пристроях та у хмарних сховищах). Це мінімізує ризик їх втрати.

2. Фіксація пошкоджень:

2.1. Фіксацію фактів руйнації/пошкодження об’єктів нерухомого майна бажано здійснювати у максимально близький день після вчинення акту агресії РФ, що спричинив його руйнацію/пошкодження з урахуванням безпекової ситуації.

2.2. Залучаємо уповноважених осіб з боку Державної служби з надзвичайних ситуацій для усунення наслідків та складення відповідного акту або ж представників місцевої адміністрації (у разі функціонування останньої або після відновлення її функціонування) з метою складення акту обстеження житла.

2.3. У разі неможливості залучити представників влади, складаємо акт руйнування самостійно з сусідами (якщо є така можливість), у довільній формі із застосування засобів фото та відеофіксації.

2.4. Відео

2.4.1. Знімайте так, аби можна було ідентифікувати місце події;

2.4.2. Перевірте правильність налаштування дати та часу в камері (аби вони відповідали дійсним);

2.4.3. Увімкніть геолокацію, але не розповсюджуйте таке відео в соціальних мережах та месенджерах (це лише для Вас та для подання до уповноважених органів, суду). Геолокація дозволить в майбутньому об’єктивно перевірити та підтвердити місце зйомки;

2.4.4. Докладно зніміть на відео всі пошкодження. Якість відео — максимальна. Не виключено, що в майбутньому доведеться за цими відео проводити експертизу розміру шкоди;

2.4.5. На початку відео озвучте вголос дату, час, адресу (місце) проведення зйомки, свої анкетні дані (це підтвердить, що запис має відношення саме до Вашої власності);

2.4.6. Опишіть обставини яким чином, від чого відбулося пошкодження/руйнування майна, якщо є відомості — від якого виду зброї й типу боєприпасу, траєкторію руху боєприпасу вкажіть (з якого напрямку), вкажіть, що руйнування відбулося саме від зброї та дій військових загонів армії Російської Федерації;

2.4.7. Опишіть в голос характер пошкоджень: яке саме пошкодження, в якому приміщенні або частині будинку;

2.4.8. Збережіть готове відео на декількох пристроях та у хмарних сховищах. Це мінімізує ризик втрати цього доказу.

2.5. Фото

2.5.1. Знімайте так, аби можна було ідентифікувати місце події;

2.5.2. Перевірте правильність налаштування дати та часу в камері (аби вони відповідали дійсним);

2.5.3. Увімкніть геолокацію, але не розповсюджуйте такі фото в соціальних мережах та месенджерах (це лише для Вас та для подання до уповноважених органів, суду). Геолокація дозволить в майбутньому об’єктивно перевірити та підтвердити місце зйомки;

2.5.4. Докладно зніміть на фото всі пошкодження (загальне фото з прив’язкою до оточуючої місцевості, детальні фото окремих об’єктів, фото пошкоджень зблизька). В максимальній якості. Чим більше фото — тим краще. Не виключено, що в майбутньому доведеться за цими фото проводити експертизу розміру шкоди.

2.5.5. Перевірте якість фото. Всі мають бути чіткі. Якщо треба і є час, можливість (відсутні обстріли, інша небезпека для здоров’я та життя) — перефотографуйте. Відкладати на потім не можна. Невідомо, чи буде у Вас така можливість в майбутньому.

2.5.6. Збережіть готові фото на декількох пристроях та у хмарних сховищах. Це мінімізує ризик втрати цього доказу.

2.5.7. Перевірте ЗМІ (в тому числі телеграм-канали новин, спільноти у Вайбері). Якщо там розміщено новини про пошкодження Вашої власності (тим більше з фото та відео, де все це зафіксовано) — зробіть скріншоти, збережіть посилання на ці інтернет-сторінки. Це додатковий незалежний доказ на підтвердження Ваших доводів. Збережені відомості розмістить на декількох пристроях та у хмарних сховищах (для чого — дивись вище).

2.6. Свідчення очевидців, пояснення свідків:

2.6.1. Зафіксуйте письмово (у вигляді пояснень від їх імені) або на відео їх свідчення.

2.6.2. В письмових поясненнях на початку — докладні анкетні дані свідка (прізвище, ім’я, по батькові, дата і місце народження, адреса реєстрації та адреса фактичного проживання, контакти для зв’язку — номери телефонів, адреси електронної пошти, профілі в соціальних мережах). На відео — попросіть, аби свідок повідомив ці відомості на початку відео, яке Ви зробите. Весь час надання пояснень свідок має бути в кадрі, не переводьте камеру на інші об’єкти, інших осіб. Ваша головна мета — пояснення свідка.

2.6.3. Після складання письмових пояснень бажано, аби свідок підписав їх власноруч.

2.6.4. Наприкінці відео бажано, аби свідок повідомив, що пояснення надав добровільно, підтверджує їх правдивість.

2.6.5. Відеозапис пояснень свідка збережіть на декількох пристроях та у хмарних сховищах. Це мінімізує ризик втрати цього доказу.

2.6.6. Складені акти, письмові пояснення свідків, відскануйте та розмістить скани на декількох пристроях та у хмарних сховищах. Надішліть файли з цими сканами на адреси електронної пошти декількох найближчих людей, аби файли збереглися і на поштових серверах.

3. Якщо знаєте як — готуйте та подавайте заяву до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого постраждало Ваше майно. Зафіксуйте дані щодо реєстрації Вашої заяви про кримінальне правопорушення та, за можливості, отримайте витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

4. Окрім цього, зараз для фіксації працює сайт, розроблений та запроваджений офісом Генерального прокурора — www.warcrimes.gov.ua. Там досить простий інтерфейс, з яким можна легко розібратись. Крім того, на міжурядовій платформі — https://humanrights.gov.ua/ представники правозахисних організацій, експерти у сфері прав людини, представники наукової спільноти та всі, хто володіють інформацією про факти порушень прав людини або ж став жертвою чи свідком таких подій зможуть подати відповідну інформацію за чіткою формою. Зокрема, необхідно описати факт порушення прав людини загарбником, долучити наявні докази: фото, відео, документи, інформацію про свідків, жертв події.

5. Отримання відшкодування — окрема процедура. Вона може бути як в межах кримінального провадження, так і окремо. Наприклад, в судовому порядку, або в адміністративному — від органів влади. Який саме шлях відшкодування обрати можливо буде вирішити вже після закінчення бойових дій та початку повноцінної роботи з питань відшкодування. З приводу процесуальних строків — не хвилюйтесь. Вони будуть продовжені та, за необхідності, поновлені, як пропущені з поважних причин.

Щиро сподіваємось, що Вам не знадобляться наведені рекомендації. Якщо ж все ж таки станеться така ситуація, то ці поради стануть в нагоді і дозволять в повній мірі скористатись своїми правами та відшкодувати всі збитки в повному обсязі.

Андрій Петришак,

адвокат, старший юрист АО «КПД Консалтинг»

Кирило Казак

адвокат, партнер АО «КПД Консалтинг»

Найважливіші питання для бізнесу під час війни: організація господарської діяльності, персонал, податки, звітність, мито тощо. Все це і багато іншого в аналітичному проекті від LIGA ZAKON.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.