GC Summit Ukraine 2019: глобальные вызовы должны сформировать новую культуру

О чем говорили на саммите

О чем говорили на саммите

Материал публикуется на языке оригинала

31 жовтня відбувся GC Summit Ukraine 2019, організований The Legal 500 за підтримки PwC Legal Ukraine, Redcliffe Partners, Evris law firm та Dentons.

Подібні заходи сприяють радникам та юрисконсультам в міжнародному обміну досвідом та дають розуміння напрямів руху у глобальному світі.

Тож перша дискусія стосувалась проблем захисту даних та кібербезпеки, що є надзвичайно актуальним для України не тільки в контексті GDPR, який посилює захист персональних даних всіх осіб у межах Європейського Союзу та стосується експорту персональних даних за межі ЄС, а й через кіберзагрози, на які наша держава реагує недостатньо. Маючи такі виклики, організації мають виробити ефективні рішення, які забезпечать захищеність та сумісність. Під модеруванням Ольги Романенко (PwC Legal Ukraine), Джерард Карп, Едгар Сакс (PwC), Валентин Петров, голова Держмпецзвязку, Михайло Шмелов (Microsoft) обговорили політику захисту даних і надали поради для виживання у мінливому світі. Очевидно, що ми не маємо проблем з інформацією, наша проблема — що її забагато, тому необхідним є аналіз. І саме GDPR є ідеальним аргументом для початку аналізу інформації і наступної її монетизації у вашому бізнесі. Такою є думка експертів. Тож вони радять сфокусуватись на власних процесах і використовувати нову індустріальну революцію для досягнення своєї мети. Також не варто забувати про кібербезпеку, забезпечити яку допоможе держава. В епоху big data і глобальних кіберзагроз важливо слідувати трьом порадам: сформуйте культуру персональних даних; плекайте довіру; навчіть людей поводитись з персональною інформацією.

Дискусію про реструктуризацію боргів вів Ігор Кравцов (Evris). Національні експерти Сергій Бенедисюк (Evris), Сергій Чуйкін (Concorde Capital), Михайло Шомін (SEB Corporaite Bank) розглянули проблеми реструктуризації заборгованості та проаналізували ключові тенденції управління портфелем неефективних позик (NPL), надзвичайну кількість яких спричинила зачистка банківського сектору України. За словами пана Чуйкіна українська ситуація є унікальною — близько 90 банків стали банкротами (навіть в Греції та на Кіпрі їх кількість є меншою), тож слід активно співпрацювати з ФГВФО. Унікальність ситуації впливає і на те, що багато клієнтів не знає, що робити з такими позиками, тож компанія бере учать в українських мегапулах та аукціонах. Продаж всіх активів є невідворотньою, і коли банки не змогли продати їх дорого, оскільки в 2014 аукціони не були популярними, з’явився вихід — надати ресурси клієнтам, які хочуть викупити власні борги. До 2016 року проблемні борги продавали самим боржникам, оскільки інших покупців не було. Та конкуренція з’явилась після запуску Prozzoro, хоча ціни і залишились низькими (4-1 % номінальної вартості). Але ціни диктують сам ринок та якість активів.

Саме неякісне управління NPL є ключовою причиною закриття банків, тож наразі НБУ очікує від наглядових рад вирішення питання ефективного управління, — зазначив пан Шомін. Різке збільшення кредитів, що не обслуговуються, свідчить про те, що в банку не працює система управління. Разом з тим, Закон про фінансову реструктуризацію T161414 є логічним логічним інструментом для ефективної реструктиразції боргів. Але важливо зрозуміти мету боржника — реструктуризація боргу чи затягування часу і ресурсів.

Детальніше на управлінні NPL зупинився пан Бенедисюк. Перш за все він порадив відповідним чином оцінити портфель, оскільки українські боржники дуже вигадливі в стратегіях захисту. Тож кредиторам слід з’ясувати, чи є обов’язкове забезпечення: нерухомість, іпотека. Оскільки багато застав не є ефективними для стягнення, важливо оцінити час і затрати, яких вимагатиме процес повернення. Окремо експерт зупинився не щойно введеному в дію Кодексі з процедур банкрутства. Він зазначив, що новий закон орієнтований саме на кредитора і дозволяє застосовувати до боржників більш жорсткі заходи. Це є прогресом, адже зараз боржники свідомо змінюють адреси, забезпечення, затягують справи шляхом призначення непотрібних експертиз.

Отже, базові правила, яких мають дотримуватись кредитори є такими. Угода про забезпечення має бути оформлена (підписана) належним чином, оскільки часто її намагаються визнати недійсною за формальними ознаками. Те ж саме стосується і угоди з поручителем: варто слідкувати за отриманням його згоди щодо змін. Також варто пам’ятати про належне забезпечення, яким перш за все є нерухомість, адже, наприклад, обладнання може навіть не існувати. Важливо відслідковувати судову практику: визначити, які стратегії захисту застосовують боржник та банки, чи можливо модифікувати останню. Крім того, здійснюючи тиск, не завадить з’ясувати, чи дійсно компанія займається бізнесом, чи ви просто шукаєте заставу для стягнення.

Розмова про M&A відбувалась за участі партнерів Redcliffe. Обговорюючи стан злиття та поглинання в Україні, зачепили тенденцію до використання національного законодавства в управлінні трансакціями M&A. Серйозність теми дещо поетично розбавив доктор Іван Гувара (SALIC UK). Він запевнив: Україна настільки приваблива, що є справжньою зіркою Чорного моря.

Сектор відновлюваної енергії аналізували разом з Dentons. Відновлювальні джерела енергії — майбутнє Європи і вони займуть до 70 % ринку, — впевнений Жоель Барановський (EBRD). Разом з тим, в Україні спостерігається тенденція його обмеження. Невдоволення спробами держави змінити режим оплати заднім числом від імені учасників ринку висловила Тетяна Богиня (DTEK RENEWABLES). Бізнес захищатиме свої активи, застосовуючи наявні інструменти: Енергетичну хартію, Конвенцію з прав людини, а також звертаючись в арбітражі. Крім того, пані Богиня вважає поганим сигналом для інвесторів ініціативу запровадження «зелених аукціонів», оскільки неясно, на які потужності они орієнтовані.

Головне ж, що можна було винести з зустрічі — це відмінність культур. Якщо на заході боржники знають, що мають заплатити борг, то в Україні необов’язковість санкцій спряє нехлюйському відношенню до своїх зобов’язань. Західне мислення на довгу перспективу, яке дозволяє розгледіти інвестиційний потенціал навіть у проблемних країнах, виграє у нашого побутового «тут і зараз». Тож, щоб стати частиною глобального світу та мати перспективи, слід повернути втрачену культуру поваги до власності, зобов’язань і своєї землі.

Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ

Проаналізувати судову практику швидко і зручно допоможе VERDICTUM, а дослідити поведінку бізнес-партнера в якості боржника можна в CONTR AGENT.

Источник

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Перейти к верхней панели
Top.Mail.RuАнализ сайта - PR-CY Rank Яндекс.Метрика