«Я відчуваю себе на своєму місці», — адвокат Анатолій Шевчук, юрист в армії

«Я відчуваю себе на своєму місці», — адвокат Анатолій Шевчук, юрист в армії

«В моїй сім’ї всі чоловіки в багатьох поколіннях були військовими. Я маю звання офіцера. Проте вже думав, що буду першим чоловіком в сім’ї, який пов’язав долю з невійськовою справою. Однак, все сталося по-іншому», — розповідає Анатолій Шевчук, адвокат, керівник практики кримінального права та процесу АО «Прокопенко та партнери». З перших днів повномасштабного вторгнення росії він став до захисту Батьківщини зі зброєю в руках.

 

Як Ви сприйняли новину щодо нападу росії на нашу державу? Коли було прийнято рішення приєднатися до лав ЗСУ?

— 23 лютого я відсвяткував свій 39-й день народження. Наступного ранку, коли я прочитав перші новини про збройну агресію росії проти моєї Батьківщини я відчув, що життя поділилось на до та після. Я переглядав численні пабліки і бачив перші яскраві перемоги наших військових, проти чисельно переважаючих російських окупантів на окружній Харкова, на Сумщині. Повз мій будинок у Києві, на мінімальній швидкості, пролетіла пара наших МІГів. Я бачив, як мій народ страждає від війни, хтось втікає, хтось завмер в очікуванні, а хтось почав щось робити для допомоги країні.

Тоді я відчув, що це моя земля і я не дам в образу свою країну.

На другий день війни, рано вранці, я пішов у найближчий військкомат (знаю, що коректно говорити «центр комплектування та соціальної підтримки», але язик все ще «чіпляється» за «військкомат»). Коли, я йшов, я побачив інших чоловіків, які стояли поруч з бомбосховищем і курили, нервово очікуючи нових сигналів тривоги. Я відчув, що навіть ще не ставши до лав Збройних Сил, я вже сприймав їх як цивільних, яких треба захищати, а себе військовим, який має захищати. За весь час війни я був у бомбосховищі лише один раз, по питанню служби.

Цілий день в мене зайняло питання прийняття мене на військову службу. Прийшовши до найближчого військкомату, мене перенаправити за іншою адресою, звідти до штабу територіальної оборони. Бажаючих стати на захист країни було в рази більше ніж їх міг прийняти штаб територіальної оборони.

Однак, я відчував, що навчившись, зможу бути корисним моїй країні саме в амплуа військового захисника. У моєму рішенні мене безумовно підтримала моя дружина, Наталія, якій я безмежно вдячний.

«Я відчуваю себе на своєму місці», — адвокат Анатолій Шевчук, юрист в армії

Чи підтримала ваше рішення фірма?

— Керуючий партнер повністю підтримав мене, придбав мені бронежилет, звільнив мене від всіх поточних завдань.

Мої колеги писали мені повідомлення зі словами підтримки. Це дуже надихає.

 

Де наразі проходите службу?

— Наразі, я перебуваю в одному з підрозділів територіальної оборони у місті Києві, де здійснюємо виконання різних задач.

 

Хто допомагає вам у матеріальному забезпеченні?

— Система територіальної оборони створювалась з коліс: не було відпрацьованої дієвої організаційної структури, матеріального забезпечення, досвіду роботи. Але це все швидко напрацьовується.

Багато в чому забезпечення залежить від нас самих, волонтерів, друзів.

Щодо наших умов проживання скажу коротко: у моїх підзахисних, які перебувають у Київському СІЗО на Лук’янівці, умови кращі — у них, як мінімум, тепліше.

«Я відчуваю себе на своєму місці», — адвокат Анатолій Шевчук, юрист в армії

В цей час я зрозумів, на скільки я багатий друзями. Я попросив всіх своїх рідних і близьких допомоги мені і взводу, в якому я служу, грошима для придбання всього необхідного.

На моє прохання відгукнулось дуже багато людей. Завдяки їх допомозі, зусиллям волонтерів, моїх нових колег, деяким зусиллям держави на даний час ми вже набагато краще екіпіровані. І ця робота продовжується.

Я не нарікаю ні на що.

Я ішов сюди не за комфортом.

Знаючи наперед все це — все одно пішов би.

 

Що надихає вас на боротьбу?

— В моїй сім’ї всі чоловіки в багатьох поколіннях були військовими. Я маю звання офіцера. Проте вже думав, що буду першим чоловіком в сім’ї, який пов’язав долю з невійськовою справою.

Однак, все сталося по-іншому. Більше того, військова справа мені до душі. Я знайомлюсь з новими людьми, які сповідують схожі цінності. Я відчуваю себе на своєму місці.

«Я відчуваю себе на своєму місці», — адвокат Анатолій Шевчук, юрист в армії

Що ви плануєте робити після завершення війни?

— Я люблю свою мирну справу, люблю життя, люблю людей і хочу миру на нашій землі.

Коли цей сталий мир настане, хочу жити своїм мирним життям, спрагло ковтаючи кожний його момент.

 

 

Від редакції: Проєкт «Юристи в армії» — історії правників, які, незалежно від посад та регалій, взяли зброю до рук та стали на захист України. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь Української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».

 

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.