Імміграція до Італії в умовах війни — поради адвоката

Імміграція до Італії в умовах війни — поради адвоката

Розпочата росією війна проти України змусила багатьох українців шукати прихисток у країнах Євросоюзу. В умовах війни, громадяни, які виїхали до країн ЄС мають вибір, перебувати там на умовах безвізового режиму до 90 днів, отримати тимчасовий захист або статус біженця. Якщо можливість перебування в країні ЄС на умовах безвізового режиму до 90 днів все зрозуміло, то такі поняття як тимчасовий захист та біженець, для багатьох громадян залишаються незрозумілими. То ж в цій статті, йтиметься про те, як відбувається імміграція до Італії, і на цьому прикладі адвокат Amber Андрій Валенко буде розбиратися у цих двох поняттях і які переваги вони дають громадянам України.

Статус біженців

Основними документами, якими визначаються поняття та процедури отримання статусу біженця є Конвенція про статус біженців від 1951 року, законодавчий декрет № 251/2007 Італії, прийнятий на положеннях Директиви країн ЄС № 2004/83/ЄС.

Статус біженця – це правовий інститут, створений з метою надання захисту і допомоги людям, яким загрожує переслідування в їхніх країнах проживання. Біженці та особи, що шукають притулок, мають ряд прав, які закріплені в Женевській конвенції та національному законодавстві кожної країни.

Статус біженця в Італії не зможе отримати особа, яка визнана біженцем в іншій країні або засуджена в Італії за злочини.

Отримати статус біженця можна тільки при дотриманні низки умов. Обов’язковим аргументом для отримання такого статусу є наявність документально підтвердженої історії біженства. Такі документи повинні містити, зокрема відомості про переслідування та звернення до правоохоронних органів, державних інституцій за захистом в країні її проживання.

Отримання статусу біженця в Італії надає особі ряд прав і гарантій, а саме:

  • вид на проживання строком на 5 років, по
  • закінченню якого особа вправі буде подати прохання про надання громадянства Італії;
  • на посвідчення особистості та проїзний документ, з яким дозволено виїжджати за кордон протягом строку, зазначеному у виді на проживання, але не більше ніж на 90 днів.

При цьому, відвідувати свою батьківщину заборонено, оскільки це призведе до втрати статусу біженця.

  • на безкоштовне житло, яке надається Службою захисту щукачів притулку (SPAR);
  • на матеріальну підтримку протягом 90 днів у вигляді допомоги розміром 17,5 євро в день.

Крім того, один раз у рік біженець вправі отримати одноразову допомогу в сумі 2066 євро, але не більше 4 разів за 6 років

  • на медичні послуги;
  • на трудову діяльність, в тому числі через самозайнятість.

Однак, таке право виникає виключно після отримання особою статусу біженця, отримання якого потребує певного часу, щонайменше 6 місяців

  • на освіту.

Сама ж процедура отримання статусу біженця в Італії складається з декількох етапів.

Перше – це звернення в прикордонну поліцію або відділ імміграції поліцейської дільниці по приїзду в країну. Там необхідно буде здати свій національний паспорт, взамін якого видається його копія зі штампом управління про вилучення оригіналу. Також Вам нададуть ще один документ, який легалізує перебування на території Італії. У ньому буде вказана дата відвідування відділу імміграції для подачі заяви на отримання статусу біженця.

Далі відбувається подача заяви про отримання статусу біженця, а також перша співбесіда. Під час цієї процедури необхідно буде надати документально підтверджені обставини, які зумовили залишити свою батьківщину.

Після цього відбувається розгляд заяви. Такі заяви розглядаються територіальними комісіями. За результатами розгляду заяви комісія приймає рішення запросити заявника на співбесіду або ні.

Якщо комісія приймає рішення про співбесіду, із заявником проводиться співбесіда.

Далі вже центральна комісія приймає рішення про присвоєння статусу біженця або ж відхиляє такий запит.

Отже, як бачимо отримання статусу біженця є доволі складним юридичним процесом, і отримання такого статусу надає особі не тільки певні права та гарантії, але й покладає на неї певні обов’язки, зокрема щодо не повернення до батьківщини.

Процедура отримання тимчасового захисту в Італії

Основним документом, яким регулюється процедура отримання тимчасового захисту в Італії є Директива про тимчасовий захист 2001/55/EC, затверджена Рішенням Ради ЄС від 04 березня 2022 року. На сьогодні, тимчасовий захист діє протягом одного року, з можливістю його продовження до 1 року.

Імміграція до Італії у статусі осіб, які користуються тимчасовим захистом, включає в себе:

  • дозвіл на проживання на період тимчасового захисту;
  • доступ до роботи, в тому числі через самозайнятість (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має),
  • освіти,
  • соціального та медичного забезпечення;
  • забезпечення житлом (поселення у відповідних центрах чи надання засобів для проживання);
  • право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;
  • можливість отримати статус біженця у майбутньому;
  • можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.

Забезпечення тимчасовим житлом здійснює Префектура, медичним обслуговуванням – Міністерство охорони здоров’я, а дозволами на проживання в Італії – міграційна служба (Questura).

Для легалізації ж свого перебування, громадянам, які залишили Україну, необхідно лише звернутися до відділення міграційної служби. Там особі нададуть документ, що дає право тимчасово проживати на території Італії. Отримання такого дозволу дозволяє працевлаштуватися та здійснювати поїздки до інших країн, в тому числі повернутися і в Україну.

Отже, як бачимо, сама процедура отримання тимчасового захисту, на відміну від статусу біженця, є набагато простішою, і насамперед підходить для тих громадян, які виїхали з України тимчасово, та в подальшому мають намір повернутися на батьківщину.

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.