Істотно збільшується кількість вироків з позбавленням волі за порубку дерев — ст. 246 КК України

Істотно збільшується кількість вироків з позбавленням волі за порубку дерев - ст. 246 КК України

Джерело фото

Останнім часом збільшилася кількість суворих покарань за незаконну вирубку дерев. Тільки за жовтень 2021 року за даними Офісу Генерального прокурора 565 підозр було вручено у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 246 Кримінального кодексу України (далі — КК України). Близько 527 проваджень направлено до суду, 526 яких — з обвинувальним вироком за цією статтею.

Чого вартують тільки цьогорічні рішення: де суд позбавив волі обвинуваченого на 5 років (детальніше в аналізі судового рішення “ВИРОК: за 7 зрубаних дерев — 5 років позбавлення волі (Балтський районний суд Одеської області, справа № 493/977/21 від 21.10.2021 р.”) та де сторони узгодили призначення покарання у вигляді ​​позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік (детальніше в аналізі судового рішення “Вирок за незаконну вирубку двох дерев (Місцевий районний суд у справі № 458/238/21 від 19.04.2021)”).

Так, нагадаю, що вирубка дерев без спеціального дозволу (лісового чи лісорубного квитка, дозволу на заготівлю деревини) — це кримінально каране діяння. Саме стаття 246 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за незаконну порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду. Такі дії караються штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 — 25500 грн.) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (частина перша). Якщо ці дії були вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, вони караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк (частина друга).

Частина третя статті встановлює покарання якщо такі дії вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах — це штраф від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 — 34000 гривень) або обмеження волі на строк від 3 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо ж будь які дії з перелічених в частині 1,2,3 статті спричинили тяжкі наслідки — такі караються позбавленням волі на строк від 5 до 7 років.

Як бачимо — встановлені дуже суворі розміри санкцій за порубки дерев, чагарників, тощо. Цьому сприяло і підвищення “порогу” кримінальної відповідальності за статтею 246 КК України. Адже щоб відповідна порубка стала кримінально караним діянням, необхідний факт заподіяння істотної шкоди (частина 1,2 статті), а для застосування покарання передбаченого частиною 4 статті — тяжкі наслідки.

Відповідно “поріг” істотної шкоди та тяжких наслідків було дуже занижено у 2019 році. Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів” № 2708-VIII прийнятим 25.04.2019 — в Примітках до аналізованої статті були внесені зміни — і якщо раніше істотною шкодою вважалась та що у 2000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (а тяжкими наслідками — які у 5000 і більше разів), то наразі такою істотною шкодою вважається та що у 20 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (а тяжкими наслідками — у 60 разів). Таким чином, наразі (станом на грудень 2021 року) достатньо, щоб такими діями було завдано шкоду на суму яка перевищує 24810 гривень, а для застосування частини 4 статті 246 КК України — 74430 гривень. Вираховується така шкода за правилами встановленими Постановою КМУ від 8 квітня 1999 № 559 “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів”. Істотна шкода також може полягати у завданні шкоди навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Водночас, для настання кримінальної відповідальності за незаконну порубку вчинену саме в заповідниках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах не обов’язкова наявність істотної шкоди (керуючись п.9 Постанови ПВСУ від 10.12.2004 № 17 “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля”).

Прикладом такої справи, де за мізерну шкоду особу було притягнуто до кримінальної відповідальності є вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 682/2142/21 (провадження № 1-кп/682/193/2021) від 07 грудня 2021 року. За цим рішенням, раніше судимій (за крадіжки) особі було інкриміновано незаконну (без спеціального дозволу) порубку трьох дерев у лісовому масиві Партизанського лісництва державного підприємства «Славутське лісове господарство», що відноситься до природно заповідного фонду Національний природний парк “Мале полісся”, яке створене Указом Президента України від 02.08.2013 № 420/2013.

По факту, особою завдано майнової шкоди на загальну суму 368 грн., однак через умисну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України. Так, за згодою потерпілого лісгоспу, між прокурором і обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, а міру покарання узгоджено у виді 3 років позбавлення волі. Угоду затверджено судом.

​​Джерело: юридичний ресурс Протокол.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.