КЦС ВС: дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, погіршують становище споживача, а тому є незаконними

КЦС ВС: дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, погіршують становище споживача, а тому є незаконними

Касаційний цивільний суд у справі Верховного Суду вказав, що дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, призводять до погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечать моральним засадам суспільства, а тому є незаконними.

Суть справи

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду про стягнення кредитної заборгованості. Банк вказав, що у порушення статей 526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору позичальник свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим виникла кредитна заборгованість, яка на 04 квітня 2016 року становить 12 988, 71 доларів США.

У свою чергу, відповідач заявив, що банк при укладенні оспореного кредитного договору не надав йому, як споживачу фінансових послуг у галузі споживчого кредитування, у письмовій формі повної інформації про:

  • умови кредитування,
  • орієнтовану сукупну вартість кредиту,
  • іншу інформацію, яка в обов’язковому порядку надається перед укладенням кредитного договору.

Крім того, окремі положення договору є нечіткими та двозначними, що призвело до укладання кредитного договору між сторонами на несправедливих умовах та тягне за собою недійсність кредитного договору.

Суд першої інстанції визнав недійсним кредитний договір та задовольнив зустрічний позов особи до банку. Апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог до особи про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв’язку з пропуском строку  позовної давності, а особі відмовив у задоволенні позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним за недоведеністю.

Висновок КЦС ВС (постанова від 17 червня 2021 року у справі № 551/424/16-ц)

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає залишенню без задоволення, з огляду на такі обставини:

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог банку, оскільки боржник, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов’язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав.

Правильними є і висновки про часткове задоволення й зустрічних позовних вимог, оскільки дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов’язків, призводять до погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечать моральним засадам суспільства, а тому є незаконними.

У справі встановлено, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, а банк надав позичальнику інформацію про умови кредитування, відсоткову ставку, валютні ризики та форми забезпечення кредиту, оплату його обслуговування.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у кредитному договорі будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні Закону. Умова кредитного договору є нікчемною, якщо вона передбачає плату за дії, які не є послугою.

Таким чином, вірним є висновок апеляційного суду про те, що умови кредитного договору в частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту є недійсними.

Разом з цим, визнання недійсним певного положення правочину не є підставою для визнання недійсним правочину в цілому.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *