ККС ВС пояснив застосування положень ст. 49 КК щодо визначення строків давності для звільнення особи від кримінальної відповідальності

ККС ВС пояснив застосування положень ст. 49 КК щодо визначення строків давності для звільнення особи від кримінальної відповідальності

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі ВС прийняла постанову, в якій пояснила застосування положень про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Районний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, звільнив особу від кримінальної відповідальності за частиною другою ст. 125 КК (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності) на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності.

Потерпілий не погодився з таким рішенням судів та вказав, що передбачені у ст. 49 КК строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності не закінчились, оскільки засуджений ухилявся від досудового розслідування та суду.

Висновок ОП ККС ВС (постанова від 5 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19, спільна окрема думка суддів В.В. Короля та В.П. Огурецького)

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі ВС відмовила у задоволенні касаційної скарги потерпілого і залишила рішення судів попередніх інстанцій без змін, зробивши висновок  щодо застосування положень ст. 49 КК:

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у частині першій ст. 49 КК України диференційовані строки давності, за умови, що:

  • протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний);
  • особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся);
  • законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду, є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в частині першій ст. 49 КК України.

У цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду:

  • 15 років – з часу вчинення злочину,
  • 5 років – з часу вчинення кримінального проступку.

За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з’явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.

ВС встановив, що оскільки судом першої інстанції встановлено факт умисного ухилення особи від слідства у період з 6 червня 2018 року по 17 квітня 2019 року, тому строк давності для звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК згідно з вимогами ч. 2 ст. 49 КК (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) становить 5 років з часу вчинення інкримінованого кримінального проступку (з 19 червня 2015 року). На час постановлення ухвали апеляційним судом від 1 вересня 2020 року засуджений підлягав звільненню від кримінальної відповідальності.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *