Курс на податкове очищення – учасники конференції «Податкова амністія: вихід із тіні»

Курс на податкове очищення – учасники конференції «Податкова амністія: вихід із тіні»

У Києві проходить конференція «Податкова амністія: вихід із тіні», під час якої експерти обмінюються думками щодо того, наскільки ефективно впроваджується податкова амністія в Україні. Модератором першого професійного обговорення став Рустам Колесник, шеф-редактор газети «Юридична практика». Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, у форматі «запитання – відповідь» висвітлив основні питання податкової амністії в Україні. Він повідомив, що під час проведення реформи було використано досвід

  • країн, які перебувають у схожих з Україною умовах,
  • але механізми було спрощено (Аргентина і Індонезія).

Динаміка цього процесу, за словами промовця, дуже повільна, тому що потрібні «піонери». Хоча в цілому вона позитивна, до прикладу,

за листопад 2021 року збільшено надходження від декларування удвічі.

Наразі задекларовано лише 290 млн грн, попит у клієнтів є, але юристи, на жаль, не радять їм ризикувати. Ціль української податкової амністії – це можливість людині «вийти з тіні». Це абсолютно не фіскальна мета, а спосіб підвести риску і почати жити за новими правилами. Людина, яка не задекларувала доходи, вважається такою, що не має нелегальних доходів. Надалі буде запроваджено метод непрямого оподаткування. Алгоритм податкової амністії такі:

  • особа звертається до банку,
  • заповнює відповідну анкету,
  • відкриває спеціальний рахунок,
  • отримує довідку від банку,
  • подає електронну декларацію,
  • сплачує відповідний збір.

Доходи підтверджувати жодним чином не потрібно, банки не мають права вимагати жодних документів щодо оцінки майна і джерел походження доходів.

Амністія – це не ревізія доходів.

Амністія – це про майбутнє, коли необхідно буде під час продажу майна повідомити, звідки в особи кошти на його придбання. Чинним проєктом про методи непрямого оподаткування передбачено контроль видатків понад 1 млн грн. Спікер підкреслив, що доходи, з яких було сплачено податки, взагалі не повинні декларуватися. Питання про довіру до банківської систему, за словами доповідача, – це також не про амністію. Амністовані кошти будуть перебувати в банку лише тиждень. Потім їх можна забрати.

Процес декларування в деталях

Тетяна Мігас, заступник директора департаменту – начальник управління ДПС України, повідомила, що зараз до податкової служби надійшло понад 2000 звернень від громадян щодо процесу декларування. Особа самостійно приймає рішення про проходження декларування. Форма електронної декларації дуже проста і зрозуміла. Амністія – це вже пільга, оскільки використовуються пільгові ставки (2,5% – придбання облігацій внутрішнього займу, 5% – загальна ставка, 7% і 9% для іноземних активів). Об’єкти декларування:

  • кошти,
  • валютні цінності,
  • нерухоме та рухоме майно тощо.

Тобто може бути задекларовано все, що особа отримала без сплати податків. Податкові органи також зможуть проводити камеральну та документальну позапланову перевірки. Камеральна перевірка проводиться автоматично і дає змогу виявити технічні помилки (неправильно визначено ставку збору, курс валюти тощо). У такому випадку податкові органи надішлють платнику податків повідомлення про необхідність коригування. Спікерка висловила думку, що до документальної перевірки справа, найімовірніше, не дійде. Тільки якщо платник задекларує майно, якого взагалі немає в реєстрі. Таким чином, особа сама підводить підсумок своєї фінансової діяльності і визначає об’єкти декларування. За умови прийняття відповідного закону про непрямі методи оподаткування податкова служба просто використає задекларовану особою суму. Продовжуючи тему процесу декларування, Владислав Воінов, начальник відділу одноразового (спеціального) добровільного декларування ДПС України, розповів про можливості розстрочення сплати збору. Водночас, як підкреслив, спікер в разі використання розстрочки на три роки збільшується ставка оподаткування –  6%, 11,5%, 3% відповідно. Важливо зауважити, що актив буде амністованим від моменту сплати останнього платежу.

Питання фінансового моніторингу

Ігор Гаєвський, перший заступник голови Державної служби фінансового моніторингу України, розповів, чому необхідно проводити фінансовий моніторинг коштів, які особа бажає задекларувати. За словами пана Гаєвського,

в принципі держава могла і не надавати людям такої можливості, а перейти відразу до більш жорсткого законодавства.

Головне під час проведення фінансового моніторингу – дотримання правил щодо Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). З цією метою служба фінансового моніторингу України здійснює обмін інформацією з банками про підозрілі операції. Фінансовий моніторинг у випадку податкової амністії проводиться за заявковим принципом у спрощеному порядку. Питання в контексті ухилення від сплати податків вже не перевіряється. Данило Гетманцев додатково наголосив, що фінансовий моніторинг коштів є обов’язковим, інакше держава би потрапила в чорний перелік FATF. Фактично необхідно перевірити особу лише на наявність у списках терористів та санкційних списках. Банки не повинні вимагати документів на підтвердження надходження коштів, податки з яких сплачено.

Декларування іноземних доходів

Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON, розповів про ризики для іноземних доходів та активів за кордоном.

Створення «білих» компаній за кордоном – це певна альтернатива офшорам.

Розглядаючи портрет українця за кордоном, пан Романчук наголосив на тому, що це:

  • власники бізнесу,
  • експати,
  • трудові мігранти,
  • студенти,
  • інші резиденти України.

З 2015 до 2020 року українці посідають перше місце за придбанням нерухомості та земельних ділянок у Польщі. Спікер нагадав присутнім, що, отримуючи доходи за кордоном, їх обов’язково необхідно задекларувати в Україні. А потім вже застосовуються положення щодо уникнення подвійного оподаткування. Проте проблеми виникають, наприклад, під час визначення бази оподаткування. Фактично всі активи, які є за кордоном, перебувають в зоні ризику. Необхідно одержати довідки про офіційне працевлаштування за кордоном, але це може стати приводом для отримання від податкової служби податкового повідомлення-рішення. Ще особливість у тому, що в Польщі оцінка майна не є обов’язковою. Крім того, податковий орган може не визнати вартість таких активів. Тетяна Мігас зазначила, що у такому випадку можна задекларувати витрати на придбання активу. Податкова не буде перевіряти оцінну вартість такого активу, а прийме всі документи, надані платником податків, із відповідним перекладом. Значною проблемою, за словами доповідача, є те, що

“особи, які працюють зараз у Польщі, навіть не розуміють ризиків, які на них чекають після завершення процесу податкової амністії”.

Тобто існує проблема інформування осіб, що працюють за кордоном, щодо цього процесу.

Під іншим кутом зору

Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», запропонував присутнім подумати, що, можливо, краще було би провести нульове декларування. Він вважає, що податкова амністія не вирішує важливих економічних питань. Зокрема, того, що бюджет недоотримує близько 50% доходів. Але це не доходи від податків простих громадян. На думку спікера, проблема в іншому. Так, перша десятка найбільших платників податків сплачують до бюджету лише акцизний податок, а не податок на прибуток. Щодо процесу декларування, то, на жаль, пройти фінансовий моніторинг насправді дуже складно. Ризики амністії:

  • відсутність довіри до державних органів;
  • відсутність жодних гарантій, що не буде розпочато кримінальних проваджень за іншими статтями Кримінального кодексу України.

Необхідно враховувати, як підкреслив Семен Ханін, що банк не є органом досудового розслідування. Тому є ризик того, що в майбутньому декларанти і працівники служби фінансового моніторингу будуть нести відповідальність. А якщо буде запроваджено обмін податковою інформацією, то цілком імовірно, що кримінальні провадження будуть починати на підставі таких даних. Коментуючи виступ пана Ханіна, Ігор Гаєвський зауважив, що амністування стосується лише ухилення від сплати податків. Банку і фінансовому моніторингу необхідно впевнитися в достовірності інформації, яка надається клієнтом у заяві.

Погляд бізнесу

Мирослав Гнидка, директор юридичного департаменту, керівник проєктів ГК MERX, висловив думку, що зараз проходить фактично другий етап податкової амністії. Перший етап розпочався ще в 2016 році з посилення фінансового моніторингу. Спікер висловив думку, що буде третій етап – або продовження податкової амністії, або вдосконалення процедур, які вже запроваджено. За словами промовця, бізнес зараз готується до майбутніх судових процесів. Щодо зарплат “у конвертах”, то це питання є актуальним ще з 2016 року.

Фактично податкова амністія в Україні – гарний спосіб «відбілити» кошти.

Проте бізнес буде шукати шляхи оптимізації виплат своїм працівникам. А загалом Мирослав Гнидка вважає, що нічого страшного не буде – буде укладено новий суспільний договір про життя за новими правилами. Наостанок доповідач висловив упевненість, що реформування без проблем не буває і такі проблеми буде вирішено згодом. Нагадаємо, що розпочала роботу конференція “Податкова амністія: вихід із тіні”, організована «Юридичною практикою» за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *