“Ми спостерігаємо динаміку зменшення частки NPL в банках”-Дарина Марчак
Під час третьої сесії учасники VIII Legal Banking Forum обговорили роботу з проблемними активами. За модераторства Олени Волянської, партнера юридичної групи LCF, учасники відмітили прогресивну динаміку у зменшенні непрацюючих кредитів у кредитних портфелях банків, говорили про гострі проблеми національного ринку NPL, примусового виконання судових рішень, банкрутства та обговорили найбільш резонансні судові рішення у кредитних спорах.
Юрій Чумак, суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розповів про судову практику щодо вирішення кредитних спорів та права власності.
На сьогодні ми бачимо що значна кількість справ розглядається ВС у цій сфері.
Спікер згадав Постанову КГС від 10.11.2021 у справі №922/4248/20. У цій справі позивні вимоги були націлені на встановлення або спростування юридичних фактів. В той же час, варто звернутись до постановф Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, в якій передбачено, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду
Необхідно завжди ставити самому собі питання: яка ваша мета? Якщо ви хочете повернути, наприклад, земельну ділянку- встановлюйте вимогу на повернення земельної ділянки
Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту у спірних правовідносинах є вимога позивача про витребування майна від третьої особи
Аналіз позовів
Продовжила обговорення Ольга Білай, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Протягом 5 років після оголошення банкрутсва великих банків ми повинні були завершити їх ліквідацію. Ми все зробили вчасно, але вже пройшло майже півтора роки і ми можемо констатувати, що тепер займаємось судами.
Експерт проаналізувала, що таких судових процесів 455, в той час як успішних аукціонів біля 3000. Тобто, можемо говорити про 15% торгів які оскаржуються ще протягом року. Майже половина вже досягли рішення суду, які набрали законної сили, з них-87%- на користь Фонду
Під час промови Ольга Білай також розповіла про основні підстави звернень до суду і підсумувала, що завдання Фонду полягає у створенні системи прозорих продажів.
Немає рішень суду на підставі невідповідності процедур продажу рішень- це наше досягнення.
З боку суду
Денис Грищенко, керівник з питань юридичного забезпечення департаменту проблемних активів АТ «Райффайзен Банк, розповів про поруку крізь призму судової практики.
Порука– це певна success story для ринку.
Спікер згадав Закон України про внесення змін до законодавчих актів щодо відновлення кредитування №2478-VIII,який діє з 04.02.2019 року
До 2020 юристи завжди були перевантажені справами по договору поруки.
Але після 2020 року можемо зазначити про такі зміни:
- Пріоритет на питаннях факту (пошук і дослідження фактичних обставин справи)
- Перегляд раніше ухвалених рішень про стягнення з поручителя через встановлення фактів спливу строку поруки до 2019 року, збільшення відповідальності поручителя без його згоди (позови про визнання поруки припиненою)
- Фіктивність поруки як способу зловживання процесуальними правами
- Специфічні питання, які стосуються, на приклад, банкрутство, застосоване матеріальне право)
Те що випрацював ринок і практика знайшли місце в законодавстві.
Також експерт поділився цікавими кейсами по цій темі та судовою практикою.
NPL
Про ринок непрацючих кредитів в Україні розповіла Дарина Марчак, операційний директор ДП «Прозорро.Продажі». Наразі ми можемо спостерігати динаміку зменшення частки NPL в банках. Якщо в 2019 році цей показник становив 52,8%, то в 2022- 30%.
До кінця 2023 року НБУ має на меті скоротити рівень NPL у банках до 10%
Слід зауважити, що значна частина NPL сконцентровано у державних банків. Лідером серед них є ПриватБанк- 174 533 млн гривень. Сумарна вартість NPL чотирьох найбільших державних банків становить 252 млрд гривень.
Експерт звернула увагу на те, які існують механізми продажу вже зараз:
- інструмент фінансової реструктуризації, АЛЕ період досягнення згоди може становити до 9 місяців
- продаж, АЛЕ часто правління банку не приймає відповідне рішення через страх кримінального переслідування.
- списання – не додає банкам доходів, наразі це найпопулярніший спосіб роботи з NPL.
З 2016 року ФГВФО продає активи банків банкрутів, тому, фактично, в Україні сформовано ринок покупців поганих кредитів. Ми говоримо про гравців, які розуміють, що таке погані кредити і як з ними працювати.
Також Дарина Марчак пояснила, чому банки не продають NPL зараз:
- довга процедура затвердження активу для продажу – щонайменше 9 міс
- стратегію продажу потрібно затверджувати на рівні КМУ
- незахищеність від прийнятих рішень, та можлива кримінальна відповідальність за продаж з дисконтом
Наприкінці експерт додала про Законопроект №6546, який допоможе пришвидшити продаж NPL за ринковою вартістю.
Новації законодавства
Наступним виступив Анатолій Телявський, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, заступник голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ». Учасник VIII Legal Banking Forum розповів про перспективи повернення заборгованості банкам в умовах нового законодавства у сфері примусового виконання рішень
Спершу мова йшла про продаж земельних ділянок у виконавчому провадженні через систему ProZorro. Тут ми можемо констатувати такі позитивні моменти:
- Поява конкурентів для ДП «СЕТАМ», яке було у монопольному становищі
- ресурс для десятків інших платформ для організації земельних торгіву
Серед негативних аспектів експерт вбачає:
- неврегульованість з національним законодавством
- надання приватним виконавцям невластивих обов’язків – вони стають продавцями майна
- уся відповідальність за торги на приватних виконавцях
Я не звинувачую ProZorro, а лише критикую систему в законодавстві.
Про захист інтересів банків в процесі банкрутства розповів Владислав Валенюк, радник Benchers law firm. Спочатку експерт проаналізував новели Кодексу з процедур банкрутства та судову практику.
Цікавим питанням є статус забезпеченого кредитора: чи може забезпечений кредитор одночасно бути конкурсним? В контексті цього було згадано декілька постанов з такими позиціями:
- Якщо у кредитора вимоги у процедурі банкрутства до майнового поручителя, то такі вимоги у повному обсязі включаються до реєстру кредиторів як забезпечені.
- Якщо у кредитора вимоги до боржника, який є одночасно також заставодавцем (іпотекодавцем). у цьому ж зобов’язанні, то такі вимоги включаються до реєстру кредиторів як забезпечені в рамках вартості предмета забезпечення.
- Перегляд затверджених судом забезпечених вимог кредитора з метою виділення конкурсної частини вимог на підставі зміни законодавства неможливий.
- Після продажу заставного (іпотечного) майна вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов’язанні, включаються до реєстру вимог кредиторів до відповідної черги.
Експерт розповів про інші цікаві новели Кодесу, які стосуються прав та статусу забезпеченого кредитора:
- Забезпечений кредитор протягом 20 днів з дня закінчення повторного аукціону (другого повторного аукціону) може звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна.( ст. 81,85)
- Надано право на оскарження правочинів вчинених боржником.
- Відсутні норми щодо заборони забезпеченому кредитору ініціювати справу про банкрутство боржника.
Переваги процедури банкрутства перед іншими процедурами стягнення заборгованості-це:
- Швидкість реалізації предмета забезпечення
- Контрольованість та прозорість процедури
- Можливість збільшення обсягу майна, яке може бути реалізовано в процедурі
З власного досвіду
Владислав Скирда, адвокат Mitrax,на прикладі свого досвіду розкрив тему інструментів позасудового врегулювання заборогованості. Експерт поділив інструменти на добровільні(за згодою сторін,медіація, примушування до миру) та примусові. Для ефективної реалізації перших необхідне якісне спілкування сторін та гнучкість позицій.
Другу групу складають:
- Виконавчий напис
- Звернення стягнення на предмет застави з метою продажу
Завершив сесію Олександр Пашинін,радник EVERLEGAL, показавши знакові постанови Верховного Суду щодо звернення стагнення на предмет застави та іпотеки.
Перша частина судової практики стосувалась особливостей процедури. Спікер звернув увагу на те, що записи в ДРОРМ зберігаються протягом 5 років з моменту їх внесення. Тобто у разі довгострокових правовідносин між кредитором та боржником/заставодержателем важливо контролювати запис про реєстрацію обтяження майна в реєстрі та вчасно продовжувати відповідний запис.
Також Олександр Пашинін зазначив про аналогічні постанови в сфері іпотеки.
Сесія завершилась словами модератора:
Ми змогли не лише почути один одного та проговорити наявні проблеми та різні погляди на них, а й намітили шляхи їх практичного вирішення!
Читайте також репортаж з другої сесії та дивіться фоторепортаж.