Найвищими стандартам доказування ділилися учасники завершальної сесії VII Ukrainian Antitrust Forum

Найвищими стандартам доказування ділилися учасники завершальної сесії VII Ukrainian Antitrust Forum

Завершальна сесія VII Ukrainian Antitrust Forum відбулася у формі HARDtalk на тему «Методологічні основи захисту конкуренції», модератором якої став Олексій Кот, партнер ЮФ «Антіка», директор КРЦ НАПрН України. Він наголосив, що дискусія стала чудовою нагодою обговорити проблеми, які є на ринку, особливо щодо стандартів доказування, взаємодії між клієнтом юридичної фірми, яка представляє його інтереси, й  АМКУ, позиції судів із цих питань.

Під час онлайн-включення Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду, зазначив, що повноваження АМКУ та його активна діяльність постійно перебувають у центрі уваги судів та спеціалізованої палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Він наголосив, що цього року Суд сформував декілька цікавих правових позицій, зокрема щодо меж повноважень АМКУ та його відносин із господарськими судами, стосовно перегляду рішень АМКУ.

«Оскільки всі без винятку обставини не може бути підтверджено документально, висновки АМКУ мають відповідати здоровому глузду. Тобто фактичні обставини має бути підтверджено доказами без будь-яких обмежень. Єдині критерії для цих доказів – допустимість і належність», – підкреслив спікер та проілюстрував свою тезу прикладом із практики Верховного Суду.

Ще одним прикрим прикладом, на його думку, стала справа, в якій АМКУ побудував рішення на власному рішенні з іншої справи, хоча міг би взяти фактичні обставини з цієї справи чи копії матеріалів, які йому необхідні, що закону не суперечить. Утім, Верховний Суд не погодився з тим, щоб АМКУ брав власне рішення як преюдицію, і своєю постановою скасував його на підставі статті 19 Конституції України.

Наступна справа, про яку розповів Богдан Львов, стосувалася дискусії про те, чи можуть учасники судового розгляду надавати докази, які не надавали АМКУ під час розгляду ним справи. Крапку в цьому питанні поставила постанова Верховного Суду, в якій зазначено, що сторони можуть надавати суду докази без обмежень. Говорячи про повноваження АМКУ, пан Львов зазначив, що господарські суди не можуть переймати на себе функції АМКУ і без спростування фактичних обставин чи встановлення неповноти їх дослідження переоцінювати висновки АМКУ.

Стосовно стандартів доказування, які застосовує АМКУ під час прийняття своїх рішень, Ганна Кривошей, директор юридичного департаменту АМКУ, зазначила, що ті стандарти, які існують нині в праві, АМКУ не може застосовувати під час розгляду справ.

«На відміну від процесуального законодавства, де такі стандарти закріплено, в конкурентному законодавстві чітких стандартів доказування наразі не існує», – наголосила вона.

Тому АМКУ під час прийняття рішення аналізує, чи повною мірою було досліджено та чи доведено всі обставини справи, тобто застосовує ті стандарти, недотримання яких може бути підставою для перевірки і скасування рішення як самим АМКУ, так і згодом судом. Ганна Кривошей наголосила, що і практика Євросоюзу не містить чітких стандартів доказування у справах, які стосуються конкурентних відомств. На її думку, ці питання має бути врегульовано під час реформування конкурентного законодавства, яке відбувається нині.

Правових позицій Верховного Суду стосувалася доповідь Ксенії Прохур (Погружальської), старшого юриста МЮФ Baker McKenzie. На прикладі конкретних справ вона вказала на проблему недопустимості доказів, що виникла через суперечливу позицію Верховного Суду, яку палко підтримував АМКУ, про те, що суди не можуть брати до уваги докази, які не було надано АМКУ під час розслідування ним справи. За словами спікера, ця позиція набула значного поширення і суди застосовували її навіть щодо призначення експертиз та оцінки експертних висновків. Крапку в цьому питанні поставила постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року, в якій зазначено, що положення статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не обмежують сторону в наданні суду доказів, які раніше не було надано в процесі розгляду справи АМКУ.

Інше рішення Верховного Суду стосувалося необхідності збирання доказів АМКУ. В постанові ВС від 2 лютого 2021 року зазначено, що чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиційного характеру рішенням та рекомендаціям АМКУ з інших справ і звільняли б Антимонопольний комітет від обов’язку доказування обставин порушення та власних висновків у кожній справі.

Підсумовуючи тему стандартів доказування, Вікторія Деканосидзе, заступник директора з юридичних питань SkyUp Airlines, зазначила, що категорія «стандарти доказування» вже певний час застосовується в доктрині та судовій практиці й означає визначений рівень імовірності, за якого обставина має бути підтверджена доказами, щоб вважатися дійсною. Мова йде саме про достатній рівень допустимих сумнівів, за якого доведення вважається здійсненим. Спікер навела приклади стандартів доказування та послалася на практику доказування в постановах Верховного Суду.

Говорячи про вірогідність доказів, Вікторія Деканосидзе послалася на статтю 79 ГПК, відповідно до якої наявність обставини, на яку посилається сторона як на підставу для своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, більш вірогідні, ніж докази на її спростування. Також вона окреслила питання забезпечення доказів у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції» та вказала на необхідність закріпити в профільному законодавстві стандарти доказування у справах, які розглядає АМКУ.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *