Наслідки включення до договору споживчого кредиту плати за послуги банку, які повинні бути безоплатними: позиція ВП ВС

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду висловилася щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту плати за послуги банку, які повинні бути безоплатними. Про це повідомила прес-служба Суду.

Суть справи: особа звернулася з позовом до ПАТ «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору. Суди відмовили в задоволенні позову. Позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку, серед іншого, мотивувала тим, що суди по-різному трактують можливість встановлення в кредитному договорі комісії за його обслуговування.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі ВС керувався тим, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін 2017 року з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика з питання можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах, однак із прийняттям цього Закону судова практика змінилась.

Близько 100 млн судових рішень для роботи юристів та адвокатів – є у LIGA360. Користуйся 35 фільтрами для пошуку й аналізу, швидко переглянь резулятивну частину, отримуй ланцюжки історії справи й подібні рішення. Обери вигідний тариф LIGA360 прямо зараз.

ВП ВС висловилася щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно. У такому разі має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині скасовує дію попереднього нормативно-правового акта. Тобто у спірних правовідносинах (кредитний договір укладено 19 червня 2018 року) застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування», яким безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Проте Велика Палата ВС констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, ВП ВС зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону. Аналогічних висновків дійшов КЦС ВС у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20).

З урахуванням цього Велика Палата ВС відступила від висновків, викладених у:

    постанові КЦС ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19);

    постанові КЦС ВС від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20).

Пунктом 1.4 кредитного договору позивачці встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Розмір плати за обслуговування кредиту, визначений у п. 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів), фактично стосується лише послуг з надання інформації про кредит на вимогу споживача не частіше ніж один раз на місяць, оскільки ним не передбачено надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов’язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості.

Ураховуючи те, що позивачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов’язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, ВП ВС дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між позивачкою та відповідачем, щодо обов’язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Гаряча пропозиція серпня для антикризової команди! Придбай 5 робочих місць у LIGA360 всього за 5000 грн/міс. Дізнайся переваги за посиланням.

Нацбанк установив додаткові вимоги щодо етичної поведінки колекторів при врегулюванні простроченої заборгованості

Нацбанк посилив вимоги до захисту приміщень пунктів обміну валют

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.