«Незважаючи на серйозні виклики, макрофінансову стабільність буде збережено», – Роман Шпек

Перша сесія VIIІ Legal Banking Forum «Регуляторний ландшафт» відбулася у форматі експертної дискусії, модератором якої виступив Армен Хачатурян, старший партнер Asters. Він зазначив, що форум, який відбувається у ці тривожні часи посилає світові меседж, того, що життя у нас не зупиняється і ніщо не зупинить український банківський сектор, який утримує фінансову стабільність.

«Реформаторство банківського сектору продовжується і продовжується успішно», – наголосив Армен Хачатурян.

Не панікувати

У своєму онлайн-включенні Роман Шпек, голова наглядової ради АТ «Альфа-банк Україна» окреслив виклики, які постали нині перед вітчизняний банківським сектором.

Він зазначив, що від самого початку було зрозуміло, що 2022 рік нестиме в собі багато викликів як для суспільства і держави, так і для банківської системи в цілому.

Безпрецедентна ситуація в безпековій сфері та інформація, котра свідчила про неминучість загрози війни негативно впливали на клієнтів банківського сектору і спонукала їх забирати свої кошти з банків. Проте споживачі банківських послуг відреагували на ці загрози спокійно і ніяких панічних дій та настроїв не було.

З іншого боку, завдяки раніше проведеним реформам та нинішнім продуманим крокам щодо макроекономічної грошово-кредитної політики Національного банку, в тому числі інтервентним діям на валютному ринку вдалося:

• збити спроби панічного реагування на курс національної валют;
• повернути його до тієї величини, яка визначається економічною доцільністю.

Говорячи про перспективи зростання ВВП Роман Шпек зазначив, що цифри економістів-аналітиків прогнозують 3-4%.

«Головний економіст Альфа-банку Олексій Блінов прогнозує зростання ВВП у 3,4%.», – зазначив Роман Шпек

При цьому прогнози розвитку світової економіки, які дає МВФ, складають 4,4%, тобто ми все більше відстаємо від зростання світу, адже темпи зростання української економіки мали би складати 6-7% і саме на це мали би бути спрямовані зусилля уряду при допомозі НБУ. Він наголосив, що ключовою рисою як світової, так і вітчизняної економіки буде інфляція. Це призведе до того, що дохідність корпоративних клієнтів та індивідуальних вкладників буде зменшуватися.

Фахівець прогнозує більш жорстку монетарну політику та підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США, що впливатиме і на позицію монетарного комітету НБУ. Він не виключає підвищення нормативів резервування за пасивами.

«У мене достатньо підстав вважати, що незважаючи на серйозні виклики, макрофінансову стабільність буде збережено», – наголосив Роман Шпек та окреслив зміни в регулюванні банківського сектору на найближчу перспективу.

Курс на конкурс

Про ризики та виклики реформи корпоративного управління у банківській сфері йшлося у виступі Оляни Гордієнко, голови Наглядової ради АТ «Укрексімбанк». Найбільшим викликом для системи корпоративного управління вона назвала проведення конкурсів на обрання наглядових рад усіх державних банків через закінчення терміну дії їх мандатів.

Закон передбачає два варіанти:

• переобрання складів наглядових рад на конкурсі, при цьому вони продовжуватимуть виконувати свої повноваження до закінчення конкурсу;
• перепризначення Наглядових рад без конкурсу. У випадку, якщо акціонера банку позитивно оцінюють їх роботу. Втім, у цьому випадку виникає питання порядку та критеріїв оцінювання ефективності роботи Наглядових рад.

Переходячи до питання управління ризиками у банківській сфері Оляна Гордієнко на прикладі Укрексімбанку зазначила, що за період з 2005 по 2020 роки чистий операційний дохід склав 43 млрд грн., при цьому операційний прибуток склав 21 млрд, а чистий прибуток – 28 млрд. За її словами це стало можливим через те, що резерви складали 50 млрд.

«Якщо таким чином будувати свою кредитну політику і хоробро управляти ризиками, то запасу стійкості на ще одну кризу не вистачить», – наголосила вона.

За 2021 рік:

• чистий операційний дохід Укрексімбанку склав 6,3 млрд грн;
• операційний прибуток – 3,9 млрд;
• чистий прибуток – 2,7 млрд грн;
• резерви склали 1,2 млрд грн.

На думку Оляни Гордієнко має бути закладено достатній резерв стійкості, для того щоб на будь-яке погіршення портфелю банку можна було відповідно реагувати.

Працювати на упередження

Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наголосив:

«ФГВФО це не просто каса, яка видає кошти вкладникам збанкрутілих банків, а є одним із стовпів банківської стабільності.»

Саме своєчасні та в повному обсязі виплати відшкодування, передбаченого законом якраз і сприяють стабільності банківської системи. НБУ підтримує макроекономічну стабільність банківської системи. То Фонд гарантування підтримує стабільність шляхом зберігання коштів банків, які є учасниками системи гарантування вкладів.

За словами Віктора Новікова:

«Ліквідація банку – найбільш затратний спосіб його виведення з ринку, в тому числі і через велику кількість судових справ.»

Зокрема 2015 року судових справ проти збанкрутілих банків налічувалося близько 120 тисяч. Крім того було ще близько 150 тисяч виконавчих проваджень. Він зазначив, що наразі фахівці Фонду гарантування за сприяння міжнародних партнерів працюють над розробкою нового законодавства з метою наділення Фонду функціями раннього реагування на проблеми у банках-членах системи гарантування.

«Вкладник взагалі не повинен помічати виведення банку з ринку стосовно своїх вкладів. Це і є елемент стабільності банківської системи», – наголосив Віктор Новіков.

За його словами існує два способи вирішення проблеми як у фінансовій, так і в будь-якій іншій сфері: або судова практика, або законодавче забезпечення. При цьому другий спосіб, на його думку, більш перспективний.

Тренди відповідальності

Про тренди посилення норм банківського законодавства в частині майнової відповідальності менеджерів і власників банків розповів Денис Шкаровський, партнер ЮК VB PARTNERS. За його словами у 2022 та 2023 роках пануватимуть три тренди.

• Першим трендом промовець назвав кримінальну відповідальність менеджерів і власників банків. Причому ці ризики, на його думку, зростають. Розслідування по відповідних кримінальних справах добігають кінця і цього року вже будуть видимі результати, яких так прагне суспільство – таким чином буде реалізовано запит на суспільну справедливість.

  У справах «Приватбанку», «Дельтабанку» та банку «Аркада» прослідковується, що кримінальна відповідальність наступає від різних органів. Це стосується не лише отримання рефінансування, яке нині можуть розслідувати навіть районні управління поліції, але й більш складних справ, якими опікується НАБУ та новостворене БЕБ. У фокусі правоохоронців – рефінансування, операції з інсайдерами, дисконти при переуступках, фінансова звітність. При цьому з’являється і такі «екзотичні» статті як внесення до банківської звітності недостовірної інформації чи придбання прав вимоги до державних підприємств.

• Другим трендом промовець назвав особисту відповідальність менеджерів та власників банку. Яка стосується не лише тих банків, які вивели з ринку, але і діючих.

  Знаковою подією він назвав рішення ВП ВС у справі «Укоопспілка», яким сформульовано презумпцію вини. Тобто незважаючи на те, що Фонд має довести наявність порушення, відповідач має доводити, що він правопорушення не вчиняв.

  Крім того Денис Шкаровський проаналізував для учасників VIIІ Legal Banking Forum норми Закону України «Про удосконалення механізмів виведення банку з ринку», котрий запровадив нові правила гри як для ліквідованих, так і для діючих банків.

• Третій тренд – жорсткіше корпоративне управління. Як наслідок розширення права НБУ контролювати пакет акцій власника банку аж до його примусового продажу та деталізації процедури відсторонення керівників банків.

Банки і санкції

Про санкційну політику держави та банки як агенти фінансового моніторингу говорив Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.

На його думку найгірше,що може бути – це правова невизначеність, коли плутанина в законах призводить до відповідальності банків.

Відповідно до норм Закону України «Про санкції» Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до:

• іноземної держави,
• іноземної юридичної особи,
• юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента,
• іноземців,
• осіб без громадянства,
• а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Тобто по відношенню до громадян України та юридичних осіб санкції можуть бути застосовані лише у випадку, якщо вони провадять терористичну діяльність. Отже, якщо по відношенню до фізичної чи юридичної особи немає рішення суду за статтями Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за тероризм, вони не можуть вважатися винними у здійсненні терористичної діяльності.

Відтак перед банками постає виклик:

1. як діяти у випадку, якщо до них звертається особа, котра потрапила під санкції РНБО, введені в дію указом Президента?
2. чи виконувати банку закон «Про санкції» чи Конституцію України, Кримінальний кодекс та закон «Про боротьбу з тероризмом»?

Те ж саме стосується поведінки банків по відношенню осіб, котрі запідозрені у фінансуванні тероризму. За законом банки мають заморожувати активи таких осіб. З іншого боку У разі замороження активів (пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням) прибуткові фінансові операції клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, проводяться. Як бути банкам в умовах, коли норми законів суперечать одна одній?

Семен Ханін навів ряд гіпотетичних ситуацій, в яких банк залишається наодинці з такими викликами. Однозначного вирішення яких не існує, проте вони цілком можуть призвести до нанесення суттєвих збитків фінансовій установі. Він навів статистичні дані стосовно осіб та компаній, котрі потрапили під дію санкцій та наголосив, що незважаючи на суперечливі норми кодексів та законів відповідальність буде покладатися саме на банки.

Небанківське регулювання

На аспектах банківського регулювання небанківського сектору зосередив увагу присутніх Армен Хачатурян, старший партнер Asters. Він нагадав про створення в структурі НБУ організаційних структур з контролю за небанківськими установами та їх ліцензування. Аналізуючи норми закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії», введення в дію якого заплановане на 2024 рік. При цьому було зазначено, що в самому тексті закону 85 разів зазначено, що НБУ має ухвалити відповідні підзаконні акти, для впровадження норм закону в життя. За словами Армена Хачатуряна НБУ вже активно розпочав таку нормотворчу діяльність: 2021 року було видано 17 нормативно-правових актів.

Згідно з розподілом функцій між регуляторами ринку НБУ здійснюватиме державне регулювання фінансових та супровідних до них послуг у наступних сферах:

• страхування;
• надання коштів та банківських металів у кредит;
• залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
• фінансовий лізинг;
• факторинг;
• надання гарантій;
• торгівля валютними цінностями;
• фінансові платіжні послуги.

У свою чергу до сфери відповідальності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку віднесено державне регулювання у разі надання фінансових послуг, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу:

• діяльність з торгівлі фінансовими інструментами;
• діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
• клірингова діяльність;
• депозитарна діяльність;
• діяльність з управління активами інституційних інвесторів;
• діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;
• діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Армен Хачатурян вважає, що для успішного розвитку галузі необхідно внести зміни, аби низка законів, яка регулює небанківський сектор, запрацювала більш динамічно та продуктивно.

Нагадаємо, що VIIІ Legal Banking Forum розпочав роботу.

Джерело