Порядок продажу надходжень в інвалюті і виплати закордонних перекладів фізособам роз’яснений Нацбанком

Нацбанк в листі від 05.12.2012 р. № 29-209/12263 роз’яснив ряд особливостей практичного застосування окремих норм своїх постанов № 475 і № 476 від 16.11.2012 р., а саме:

Відносно практичного застосування норм Постанови № 475:

1) незалежно від наявності у клієнта перед банком зобов’язань по кредитних, депозитних і іншим договорам вступу в інвалюті у вигляді валютної виручки резидентів підлягають обов’язковому продажу в порядку, встановленому Постановою № 475;

2) незалежно від дати укладення договору ВЭД, якщо авансовий платіж за імпортним договором або постачання товару за експортним договором здійснюються в період дії Постанови № 475, то на такі операції поширюються вимоги відносно завершення цих операцій в 90-денний термін;

3) у разі проведення обов’язкового продажу надходжень в інвалюті, банк знімає відповідну експортну операцію резидента з контролю після зарахування інвалюті і її гривневого еквіваленту, отриманого в результаті обов’язкового продажу інвалюти, на поточні рахунки цього резидента;

4) обов’язковий продаж винагороди в інвалюті за надання посередницьких послуг, яке приходить на користь резидентів-посередників, здійснюють уповноважені банки, які обслуговують цих посередників;

5) власних засобів резидента, які були перераховані на користь нерезидента і повернені на адресу резидента, не підлягають обов’язковому продажу відповідно до вимог Постанови № 475.

6) у разі, якщо виручка в інвалюті прийшла на рахунок резидента, відкритий за межами України, резидент здійснює обов’язковий продаж таким чином: перераховує суму в інвалюті, необхідну для обов’язкового продажу, в уповноважений банк або здійснює обов’язковий продаж за рахунок засобів в інвалюті, розміщених на власних поточних рахунках в уповноваженому банку.

Перерахування резидентом інвалюти з рахунку, відкритого за межами України, повинно бути здійснено не пізніше, ніж на наступний робочий день після дня зарахування валютної виручки із цього приводу. Відповідальність за недотримання вимоги відносно обов’язкового продажу покладається на цього резидента.

Відносно практичного застосування норм Постанови № 476:

1) гривневий еквівалент від продажу надходжень в інвалюті на користь фізосіб має бути зарахований на будь-який власний поточний рахунок фізособи в гривнах, відкритий в уповноваженому банку, який здійснив продаж інвалюти.

Перерахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в інвалюті на поточні рахунки фізосіб, відкриті в інших банках, не допускається.

2) у разі, якщо фізособа-одержувач перекладу має в уповноваженому банку рахунок в інвалюті і був ідентифікований банком, уповноважений банк, для зарахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в інвалюті, відкриває такій особі поточний рахунок в гривнах. Укладення договору банківського рахунку в гривнах здійснюється під час першого звернення такої особи до банку.

Якщо ж фізособа-одержувач перекладу не має в цьому банку рахунків і не був ідентифікований банком, уповноважений банк зараховує гривневий еквівалент від продажу надходжень в інвалюті на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2909 “Інша кредиторська заборгованість по операціях з клієнтами банку” до моменту звернення фізособи до банку для відкриття поточного рахунку в гривнах.

Про постанови № 475 і № 476 читайте також в матеріалах:

Термін розрахунку по операціях експорту і імпорту товарів знову не повинен перевищувати 90 днів

Великі грошові перекази з-за кордону українці отримуватимуть лише в нацвалюті

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *