Поштовий зв’язок може стати сучасним, але треба дочекатися другого читання

Поштовий зв’язок може стати сучасним, але треба дочекатися другого читання

Те, що був розроблений проєкт Закону України «Про поштовий зв’язок» (№ 4353), обумовлено необхідністю гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС у сфері надання послуг поштового зв’язку.

Основні положення проєкту закону

Йдеться про імплементацію положень Директиви 97/67/ЄС Європейського парламенту та Ради від 15 грудня 1997 року про спільні правила розвитку внутрішнього ринку поштових послуг Співтовариства та покращення якості обслуговування. Це повинно:

  • сприяти розвитку сфери поштового зв’язку в Україні,
  • запровадити спільні правила розвитку внутрішнього ринку поштових послуг України та Співтовариства,
  • враховувати тенденції та зміни, які відбулись у поштовому середовищі останніми роками.

Проєктом закону пропонується визначити правову основу діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку:

  • повноваження центральних органів виконавчої влади та національного регулятора,
  • права та обов’язки операторів поштового зв’язку й користувачів поштових послуг,
  • врегулювати засади відповідальності операторів поштового зв’язку та користувачів послуг у цій сфері.

Крім того, проєктом закону пропонується закріпити, що до універсальних послуг поштового зв’язку, які традиційно для Всесвітнього поштового союзу надає призначений оператор поштового зв’язку, належать послуги з пересилання:

  • простих поштових відправлень, реєстрованих та з оголошеною цінністю листів масою до 2 кг;
  • посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг;
  • відправлень для сліпих масою до 7 кг.

Водночас проєкт закону визначає повноваження національного регулятора встановлювати граничні ціни (тарифи) на пересилання простих та рекомендованих листів масою до 50 грамів та поштових карток.

Проєктом пропонується запровадити обов’язок ведення призначеним оператором роздільного обліку доходів та витрат, а саме:

  • за кожною універсальною послугою поштового зв’язку та окремо,
  • за іншими послугами поштового зв’язку,
  • щороку проводити аудит результатів роздільного обліку доходів та витрат.

Серед іншого проєкт закону містить положення щодо відповідальності користувачів. Зокрема, за збитки, завдані операторам поштового зв’язку або третім особам внаслідок:

  • вкладення до поштових відправлень предметів, заборонених до пересилання,
  • неналежного упакування вкладення, що пересилається.

Також йдеться про відповідальності операторів поштового зв’язку перед користувачами за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків.

Проєктом закону пропонується врегулювати питання виготовлення поштових марок та їх первинного розміщення, що має на меті унеможливлення фальсифікації поштових марок.

Створення місць міжнародного поштового обміну

Крім того, проєкт закону містить норми, які мають врегулювати питання створення місць міжнародного поштового обміну (ММПО), що повинно позитивно вплинути на припинення потоку контрабанди в Україну.

Під час підготовки проєкту закону найбільш жорсткі дискусії відбувались саме навколо питання створення ММПО, оскільки лобі зацікавлених груп досить потужне.

Цілком імовірно, що тиск із боку кола лобістів «контрабаса» призведе то змін тексту проєкту закону під час підготовки до другого читання. Що переможе — інтереси держави та суспільства чи окремі приватні інтереси, — буде зрозуміло під час розгляду законопроєкту Верховною Радою в другому читанні.

Хоч як це неприємно, але групи лобістів можуть створити штучні умови, що заблокують друге читання проєкту закону, якщо він не враховуватиме їх суто приватних інтересів.

 

, яка регулюватиме, зокрема, поштовий зв’язок.

 

Автор: Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.