Продати бізнес: перспективи М&А-транзакцій в Україні

Продати бізнес: перспективи М&А-транзакцій в Україні

Продати бізнес: перспективи М&А-транзакцій в Україні

Сергій Бенедисюк, партнер LCF Law Group, керівник практики корпоративного права, M&A та антимонопольного права

Війна в Україні негативно впливає на економіку та інвестиційний клімат, через що ринок М&А транзакцій станом на сьогодні на паузі. Перспективи розвитку ринку залежать від тривалості воєнного стану, подальшої підтримки західних партнерів та темпу післявоєнної відбудови.

Найбільш перспективні угоди можливі в ІТ секторі, оскільки цей сектор не пов’язаний з певною територією. Пріоритетними для іноземних інвесторів є стартапи або локальні розвинуті проєкти з певним оборотом, які зарекомендували себе на практиці та мають перспективи зростання.

Менш перспективні, проте можливі угоди – в агросекторі. Підприємства, у яких основні виробничі потужності знаходяться на підконтрольній Україні територіях, навіть попри дію воєнного стану, функціонують та забезпечують нашу державу продовольством.

Найменш перспективними є угоди щодо купівлі бізнесу на територіях, що прилягають до зони ведення бойових дій, та підприємств, які розташовані поблизу з Російською Федерацією. Також в зоні ризику бізнес, який має тісні зв’язки з РФ (починаючи із сировини, закінчуючи кінцевими споживачами).

Проте в будь-якому випадку поточна ситуація грає проти продавців, оскільки вартість бізнесу суттєво зменшується через наявні ризики, які обумовлені відсутністю стабільності та непередбачуваністю подальшого розвитку подій. З іншого боку, продати бізнес при бажанні в багатьох випадках не є чимось неможливим; в першу чергу звісно буде стояти питання ціни.

Сторонам при структуруванні М&А угоди слід враховувати:

  1. Вплив війни на функціонування обраного бізнесу

Він може бути як прямий (ризик анексії/руйнування), так і опосередкований, пов’язаний наприклад зі зміною логістичних ланцюгів або зменшенням купівельної спроможності українців. З точки зору продавця при переговорах з покупцем бажано в першу чергу акцентувати увагу на практичних ризиках, які можуть мати вплив саме на цей бізнес, а не на гіпотетичних ризиках загального характеру.

  1. Обсяг гарантій та запевнень продавця

В більшості випадків вони будуть вужчими, ніж довоєнні, в силу об’єктивних причин, пов’язаних з нестабільним бізнес середовищем, ускладненими війною питаннями збереження товарів, організації обліку і звітності, а також не завжди передбачуваними рішеннями органів державної влади. Тобто часто продавці, особливо якщо покупці будуть наполягати на суттєвому дисконті, матимуть повне право продавати бізнес «як є», без особливих додаткових гарантій (warranties) чи компенсаційних гарантій (indemnities) з боку продавців. Інша справа, що потрібно звертати увагу, наскільки такий підхід є виправданим щодо того чи іншого випадку – деякі бізнеси (наприклад ІТ) могли не особливо постраждати від війни, і таке звуження гарантій продавця має бути не загальним правилом, а стосуватися конкретних причин, пов’язаних з війною.

  1. Структура власності

В разі, якщо у складі учасників/ акціонерів та/або кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) української юридичної особи будуть резиденти рф з часткою більше 10%, будь-які реєстраційні дії в Україні щодо зміни структури власності наразі будуть суттєво ускладнені. Якщо угода матиме місце за кордоном (продаж акцій в холдинговій компанії), хоча пряма заборона і не матиме місце (за виключенням безпосередньо підсанкційних осіб), будь-які значні платежі від/на користь резидентів РФ та компаній, в яких акціонерами/КБВ є резиденти РФ , наразі будуть об’єктом підвищеної уваги з точки зору фінансового моніторингу. Тому структури платежів і строки оплати потрібно погоджувати з банками перед тим, як включати відповідні зобов’язання до транзакційних документів. Знову-таки, тут в першу чергу іде мова про тих бізнесменів, які давно проживають у Європі чи в інших країнах (США, Ізраїлі, тощо), але при цьому формально в них залишилося громадянство РФ, яке може стати додатковим ускладнюючим фактором для угод.

  1. Регуляторні дозволи

Наразі не всі державні органи працюють в штатному режимі, і отримання відповідних дозволів і погоджень може бути ускладненим до закінчення воєнного стану. В першу чергу мова йде про Антимонопольний комітет України (АМКУ), який на разі не розглядає заяви на отримання дозволів на концентрації та дозволів на узгоджені дії. Разом з тим, суб’єкти господарювання, які потребують таких дозволів при купівлі-продажі бізнесу/частити бізнесу (в більшості випадків в контексті M&A мова йде про дозволи на концентрацію), мають можливість подати відповідні заяви до АМКУ зі скороченим переліком супровідних документів; якщо концентрація відбудеться після спливу 15 днів з моменту такого подання та якщо концентрація не призвела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку (чи в значній його частині) та не є забороненою відповідно до Закону України “Про санкції”, розмір штрафу за проведення концентрації (здійснення відповідної M&A угоди) без дозволу АМКУ буде складати номінальну суму в 51 тисячу гривень.

  1. Захист інвестицій

З точки зору покупця також важлива наявність укладеної міжнародної угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між країною покупця та Україною, а також між країною покупця та РФ. Попри те, що у разі тимчасової окупації або анексії певної території, РФ у властивій їй манері всіляко намагатиметься уникнути відповідальності або не визнаватиме контроль над такими територіями, укладена угода про сприяння та взаємний захист інвестицій надає юридичну можливість порушення справи в інвестиційному арбітражі проти РФ. Відповідний інвестиційний арбітраж, маючи загальновідому прозору та доброчесну репутацію, докладе максимально зусиль для того щоб встановити всі обставини справи та притягнути винну сторону до відповідальності у разі, якщо бізнес зазнає збитків. Невиконання рішення арбітражу тягне за собою важкі негативні наслідки (включаючи конфіскацію активів).

Оскільки ринок М&А транзакцій потребує стабільного економічного середовища, очікувати великої кількості нових угод найближчим часом не варто.

Купівля бізнесу зараз є ризикованою. Разом з тим, така ризикованість компенсується великим дисконтом в ціні; відповідно, транзакції з дисконтом, транзакції щодо унікальних активів, транзакції щодо активів, на які не особливо вплинула війна (наприклад, ІТ), або активів, які наразі є навпаки перспективними (наприклад, все що пов’язано з оборонним сектором), та інші транзакції переважно з нестандартними умовами все ж мають і будуть мати місце і зараз. Після закінченні війни з РФ , і особливо у випадку, якщо наша держава правильно використає можливості післявоєнної відбудови та ефективно проведе низку реформ, придбаний з дисконтом бізнес сьогодні сильно виросте в ціні в майбутньому. І це є одним з основних стимулюючих факторів для покупців насьогодні.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.