Що передбачає американський закон про ленд-ліз для України

Що передбачає американський закон про ленд-ліз для України

Що передбачає американський закон про ленд-ліз для України

Сергій Бенедисюк, партнер LCF Law Group, керівник практики корпоративного права, M&A та антимонопольного права

Ленд-ліз (від англ. lend — «позичати» і lease — «здавати в оренду») — державна програма допомоги США бойовими припасами, технікою, продовольством та стратегічною сировиною для країн-союзниць під час Другої Світової війни. Вперше Америка прийняла ленд-ліз 11 березня 1941 року. З того часу США не застосовували цей інструмент у жодній військовій кампанії, у якій брали участь, або якій фінансово чи збройно допомагали.

Проте через 81 рік прецедент повторився: 28 квітня 2022 року Палата представників США 417 голосами проти 10 ухвалила Закон про ленд-ліз 2022 року S.3522 — Закон про захист демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022, далі – «Закон» або «Закон про ленд-ліз»). Закон іще не набрав чинності — очікує на підпис президента Джо Байдена.

Ленд-ліз для України

У Законі про ленд-ліз йдеться про розширені повноваження президента США щодо надання в позику чи оренду уряду Україні, а також урядам країн Східної Європи, на які вплинуло вторгнення РФ в Україну, оборонних засобів для захисту населення від російського військового вторгнення та зміцнення обороноздатності країни.

Закон є невеликим за обсягом, проте встановлює два важливих правила:

  1. не застосовується обмеження терміну надання допомоги у 5 років (який встановлений законом про іноземну допомогу 1961 року (Section 503(b)(3) of the Foreign Assistance Act of 1961 (22 U.S.C. 2311(b)(3). Якщо допомога за ленд-лізом для антигітлерівської коаліції тривала до 20 вересня 1945 року, то в українському випадку таких часових рамок немає;
  2. не застосовується правило про передачу зброї в оренду лише після взяття країною-одержувачем зобов’язання відшкодувати всі витрати, понесені урядом США, що пов’язані з такою орендою (вартість втраченої чи пошкодженої зброї і т.д.) (правило передбачене законом про контроль експорту зброї (Section 61 of the Arms Export Control Act of 1976 (22 U.S.C. 2796).

Закон передбачає обов’язок президента США створити прискорені процедури для доставлення зброї, що вплине на її своєчасне надходження. Такі процедури мають бути встановлені не пізніше, ніж через 60 днів з дня набуття чинності Закону. Враховуючи великі масштаби допомоги і оперативність реагування США, сподіватимемось, що Білий дім впорається з цим завданням значно швидше.

У чому важливість ленд-лізу?

Важливість полягає у спрощенні бюрократичної процедури, а отже, пришвидшенні передачі зброї. Якщо раніше запит на постачання зброї повинен був пройти певні погодження та процедури, то прискорений порядок дозволить значно скоротити час між ухваленням рішення про передачу зброї і його фактичним виконанням.

Окрім того, Закон не обмежується конкретними видами озброєння, що в перспективі дозволить Україні отримати значно ширший спектр зброї, ніж вона отримувала дотепер. Україна формуватиме перелік необхідної зброї, а Америка погоджуватиме ті позиції, які зможе надати без зайвої бюрократії та у швидкі строки.

Скільки ленд-ліз коштуватиме Україні?

Росіяни, обурені хорошою для України новиною, вже розпочали фейк-кампанію про те, що ленд-ліз — це дорогий товарний кредит, за який розплачуватиметься багато поколінь українців. Центр протидії дезінформації при РНБО України спростував це, пояснивши, що борги можуть виникнути лише якщо після війни Україна захоче залишити військове обладнання, отримане за рахунок ленд-лізу.

Закон про ленд-ліз встановлює, що на будь-яку позику чи оренду оборонних засобів уряду України поширюватимуться всі закони, що стосуються повернення, відшкодування та погашення за позику чи оренду оборонних засобів іноземним урядам. Видання Reuters назвало це «технічною вимогою платити пізніше». Отже, ленд-ліз передбачає відплатність, хоч і не тут і зараз.

Аби зрозуміти, за що і скільки доведеться платити, слід звернутися до історії. У 1941 році ленд-ліз виглядав наступним чином: США надавали в оренду іншим державам зброю і засоби, необхідні для ведення війни. Товари, що були використані, знищені або втрачені в ході війни, списувались і не відшкодовувалися. Натомість за все, що залишилося і було придатне для використання, потрібно було заплатити: розмір плати залежав від умов довгострокових кредитів (безпроцентних позик). Також було опція повернення вліцілолого обладнання США без відшкодувань.

До прикладу, СРСР за ленд-лізом отримав допомоги на $11,3 млрд (по цінах 2008 року це $ 160 млрд), а погашена сума боргу становила біля $700 млн, тобто всього 6 % (Остаточно борг СРСР погасила росія лише у 2006 році, що необхідно враховувати з огляду на зміну цін протягом 60 років). Фактично, 94 % допомоги Радянський Союз отримав на безоплатній основі.

Таким чином, є усі підстави вважати, що договори за ленд-лізом міститимуть пільгові умови оплати за оренду або невеликі суми за викуп вцілілої зброї, яку Україна вирішить залишити після перемоги у війні.

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.