Спірні моменти виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю

Лариса Іванова відмічає, що існують питання відносно того, яку дату слід вважати моментом виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю в Україні.

Згідно з пунктом 28 Постанов № 13 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 “Про практику розгляду судами корпоративних суперечок” вихід із складу учасників суспільства не зв’язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до засновницьких документів суспільства. У зв’язку з цим моментом виходу учасника з суспільства являється дата подачі ним заяви про вихід відповідальній посадовій особі або вручення заяви цим особам органом зв’язку. Положення засновницьких документів, які обмежують або забороняють право на вихід учасника з суспільства, є незаконними.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю згідно ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України має право вийти з суспільства, повідомивши суспільство про свій вихід не пізніше чим за три місяці до виходу, якщо інший термін не встановлений статутом.

Отже, аналіз вказаних правових норм дозволяє зробити висновок про те, що на вихід учасника з суспільства не потрібно згоду інших учасників або ухвалення відповідного рішення зборами учасників суспільства, а днем виходу є день подачі ним заяви про вихід з суспільства в установленому порядку.

У постанові від 14.03.2011 у справі № 12/198 Верховний суд України підтримав виведення судів попередніх інстанцій : заява учасника товариства з обмеженою відповідальністю про його вихід з суспільства, представлене в простій письмовій формі і не засвідчене нотаріально, є неналежно оформленим і не може бути основою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з суспільства, проведення відповідних виплат і внесення змін до засновницьких документів (постанова ВХСУ від 09.11.2010 у справі № 12/198, залишено без змін постановою ВСУ від 14.03.2011 у справі № 12/198). Виключення учасника за його усною заявою законодавством не передбачено (постанова від 05.10.2011 у справі № 5024/547/2011).

Також, пані Іванова звертає увагу на правові наслідки, які породжує вихід учасника з суспільства. Зокрема, це припинення корпоративних правовідносин між учасником і суспільством. З моменту виходу учасник втрачає право брати участь в управлінні суспільством (право голосу на зборах) і право отримувати частину прибутку від діяльності суспільства.

Вихід з суспільства розглядається як основа для припинення правовідносин між учасником і суспільством, наслідком якого є виділення долі, зміна складу учасників, внесення змін до засновницьких документів і так далі

Момент виходу учасника з суспільства законодавство не зв’язує з реєстрацією змін в засновницьких документах. Невнесення змін до засновницьких документів, не проведення державної реєстрації змін до засновницьких документів не може вплинути на волевиявлення учасникапозбавити або обмежити учасника можливості вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема, вийти з суспільства. Невнесення змін до засновницьких документів, не проведення державної реєстрації змін до засновницьких документів не означає, що учасник, який в установленому порядку вибув з суспільства, автоматично повертається в число учасників (постанова ВХСУ від 09.03.2010 у справі № 24/58) .

Читайте також – “Низька якість засновницьких документів призводить до корпоративних спор”.

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.