Стягнення проблемної заборгованості в умовах війни — роз’яснення адвоката

Стягнення проблемної заборгованості в умовах війни — роз’яснення адвоката

З початком бойових дій для більшості громадян питання стягнення заборгованості відійшли на другий план. Активне занепокоєння висловлювали лише боржники, які в критичній ситуації виявились із блокованими рахунками. Для декого це було навіть позбавлення засобів існування. Після того, як була перевлаштована побутово-господарська діяльність, питання повернення заборгованості стало актуальним і для стягувачів. Багато хто з них розраховує на повернення боргу як основне джерело свого існування.

Наскільки реально виконати рішення суду та стягнути кошти в Україні в умовах воєнного стану, та що змінилось за цей час в процедурі примусового стягнення коментує радник ADER HABER Олексій Соломко.

Насправді процедура примусового виконання рішень не зазнала кардинальних змін

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року було лише зупинено стягнення на користь громадян російської федерації та пов’язаних із нею юридичних осіб.

Також на період воєнного стану встановлено переривання всіх процесуальних строків, визначених законом.

З одного боку це означає, як загально зрозумілу можливість продовження строків пред’явлення виконавчих документів, строків, подання інших процесуальних документів. А з іншого боку це означає що і для виконавця вже немає процесуальних строків, які він зобов’язаний дотримуватись. Наприклад це стосується строків завершення виконавчих проваджень, перевірки майнового стану, винесення постанов про накладення арешту, а так само строків зняття арешту тощо.

Крім того на час воєнного стану законом припинено звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Одночасно заборонено відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на тимчасово окупованих територіях.

Також, із процедурних питань, на час воєнного стану фізичними особам фактично «розблоковано» арештовані рахунки (за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тис. грн). А юридичним особам — боржникам, дозволено здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків для виплати заробітної плати (але не більше 5 мінімальних розмірів зарплати в місяць на одного працівника ), а також сплачувати податки і збори.

На цьому процесуальні відмінності процедури стягнення під час воєнного стану вичерпуються.

Основні питання, які залишаються у стягувачів — це організація роботи державних та приватних виконавців

Іншими словами, чи продовжують вони працювати та наскільки можуть забезпечити виконання рішень.

І перше питання, яке виникає це робота Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), через яку відбувається робота державних та приватних виконавців. Як ми пам’ятаємо, 24 лютого 2022 року робота АСВП, разом із іншими державними реєстрами, була тимчасово заблокована.

На противагу Єдиному державному реєстру судових рішень, Мінюст поки що спромігся відновити роботу АСВП, однак тільки для державних виконавців. Приватні виконавці поки що працюють у порядку визначеному частиною 4 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі тимчасової відсутності доступу до АСВП допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи (а з огляду на переривання строків, визначених зазначеним законом від 15 березня 2022 року дотримання цього строку не є обов’язковим).

Тобто приватні виконавці не позбавлені процесуальної можливості відкривати виконавчі провадження та проводити виконавчі дії.

Єдине, на що нарікають самі приватні виконавці — це оперативна незручність. Зокрема через АСВП виконавці мають доступ до інших державних реєстрів з яких дізнаються інформацію про майновий стан боржника. Без доступу до АСВП таку інформацію приватні виконавці поки що отримують шляхом направлення письмових запитів, що значно уповільнює строки для проведення виконавчих дій. Особливо це стосується питання отримання інформації про рахунки боржника. Наразі посприяти приватному виконавцю в змозі лише стягувач, який може надавати всю наявну в нього інформацію про майно та кошти боржника для оперативного звернення стягнення.

Уповільнюється і час реєстрації обтяжень на майно боржника. Фактично такі дії приватні виконавці можуть поки що вчиняти лише через державного реєстратора або нотаріуса.

Єдина небезпека такого стану справ — це втрата контролю за роботою приватних виконавців. Зокрема Мінюст зовсім не бачить що відбувається в роботі приватних виконавців. А недобросовісний приватний виконавець, за відсутності фіксації своїх дій в АСВП, може створювати документи «заднім числом» чи, у випадку встановлення незаконності його процесуального документа, аргументовано відмовлятись від «авторства».

Але найбільша небезпека — це можливість виготовлення підробних документів начебто від імені приватних виконавців. За таких умов, поряд із двома законними суб’єктами виконання (державний та приватний виконавець) може виникнути і третій суб’єкт — віртуальний виконавець.

Із наведеного у багатьох стягувачів складається враження, що поки надійнішим варіантом є звернення до державного виконавця. Однак ми вже отримуємо чимало нарікань від стягувачів на можливість отримання стягнутих державними виконавцями коштів.

Проблема полягає у тому, що рахунки органів державної виконавчої служби, на які зараховуються стягнуті кошти, обслуговуються в казначейській службі. А з огляду на відомі проблеми бюджетного фінансування, дефіцит бюджетних видатків тимчасово покривається, в тому числі, і за рахунок коштів які обліковуються на рахунках органів державної влади.

В даному випадку приватні виконавці, рахунки яких обліковуються в банках, мають суттєвішу перевагу перед державними — стягнуті кошти можуть перераховуватись «день в день».

Також варто відзначити, що із 23 травня відновилась робота електронних торгів СЕТАМ, чим забезпечено повний обсяг процедури примусового стягнення.

На останок, очікується підписання Президентом України прийнятого 12 травня 2022 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень  інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану». Із суттєвих процесуальних новел даного закону є заборона виконання виконавчих написів нотаріусів, а також рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Крім того, зупинено виконання рішень, боржниками за якими є підприємства у сферах:

  • виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії
  • водопостачання та водовідведення
  • космічної діяльності
  • транспортування, постачання, розподілу та зберігання природного газу
  • вирощування сільськогосподарських культур, тваринництва,
  • виробництва харчових продуктів
  • надання доступу до мережі Інтернет
  • виробництва вакцин
  • підприємства оборонно-промислового комплексу та залізничного транспорту.

Одночасно директору Департаменту державної виконавчої служби надано повноваження скасування процесуальних документів, виданих приватними виконавцями, на підставі звернень сторін  виконавчого провадження або осіб, права яких порушені.

І хоча очікувані норми визначені як тимчасові (на період дії воєнного стану), з урахування попереднього досвіду державного регулювання можемо очікувати про продовження їх дії і після завершення воєнного стану.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.