Стратегія розвитку правосуддя 2021—2023: судова влада

Стратегія розвитку правосуддя 2021—2023: судова влада

Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки, яку затвердив Президент України Володимир Зеленський напередодні, визначені основні проблеми у сфері правосуддя та запропоновані шляхи їх вирішення.

Метою Стратегії щодо удосконалення системи правосуддя є визначення основних напрямів та пріоритетів подальшого удосконалення законодавства України про судоустрій, статус суддів та судочинство у взаємозв’язку та взаємодії із іншими інститутами правосуддя для практичного утвердження принципу верховенства права, ефективного і справедливого судочинства, зміцнення функціональних основ організації судової влади відповідно до стандартів захисту прав людини та цінностей, визначених Конституцією України та міжнародно-правовими зобов’язаннями України — йдеться у документі.

У сфері змін щодо власне судової влади Стратегія розподіляє їх на декілька блоків, серед яких:

  • доступ до правосуддя;
  • зміцнення незалежності судової влади та підзвітності суспільству;
  • суддівська кар’єра та відповідальність суддів.

Доступ до правосуддя

У свою черго кожен компонент розділений на блоки. Так з метою покращення доступу до правосуддя, згідно до Стратегії, належить низку заходів.

Мапа судів

Перша група заходів стосуються реорганізації місцевих судів.

Для виокреслення нової судової карти, зокрема після адміністративно-територіальної реформи запропоновано:

  • проведення аудиту системи місцевих судів з метою визначення проблем та недоліків її функціонування;
  • перегляд мережі місцевих судів з урахуванням адміністративно-територіальної реформи, економічної обґрунтованості, кількості звернень до суду зі збереженням на першому етапі можливості здійснення місцевими загальними судами правосуддя за місцями знаходження існуючих місцевих судів та забезпеченням в подальшому оптимальних умов доступу до правосуддя для членів територіальних громад;
  • запровадження методики визначення кількості суддів у судах та типових стандартів щодо навантаження на суддів та правників апарату суду з урахуванням вимог процесуального законодавства та інших об’єктивних факторів;
  • розгляд після створення нової мережі судів першої інстанції та залежно від ефективності їх роботи можливості подальшої оптимізації системи місцевих судів шляхом укрупнення судів.

Окремого вивчення (та подальшого надання пропозицій) потребують питання щодо:

  • необхідності створення судових палат з розгляду цивільних і кримінальних справ у судах першої інстанції;
  • можливості запровадження подальшого поступового переходу (після вирішення проблем комплектування штату та мережі апеляційних судів) до моделі: одна область — один апеляційний суд, у складі якого будуть утворюватися палати із розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних та господарських справ;

Діяльність Верховного суду

Важливим компонентом доступу до правосуддя є посилення функціональної та процесуальної спроможності Верховного Суду.

Тож, метою забезпечення єдності застосування норм матеріального та процесуального права судами різних юрисдикцій та розгляду міжюрисдикційних спорів, зокрема:

  • вдосконалення інституту зразкової справи шляхом визначення особливостей виконання рішення Верховного Суду в цих справах та/або запровадження інституту модельного (пілотного) рішення Верховного Суду, яке ухвалюється Великою Палатою Верховного Суду за зверненням касаційного суду у складі Верховного Суду;
  • визначення процесуального механізму забезпечення Верховним Судом єдності судової практики у справах, які не підлягають касаційному оскарженню;
  • опрацювання питання щодо зміни структури Верховного Суду з урахуванням необхідності гарантування збереження статусу суддів Верховного Суду;
  • удосконалення механізмів визначення складу Великої Палати Верховного Суду, її функцій, які не визначені процесуальним законом;
  • врегулювання організаційних питань взаємодії Великої Палати Верховного Суду з касаційними судами шляхом ухвалення Пленумом Верховного Суду регламенту Верховного Суду;
  • визначення та деталізація процесуального порядку звернення Верховного Суду до Європейського суду з прав людини відповідно до Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із запитом щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених цією Конвенцією або протоколами до неї;
  • вирішення питання щодо Верховного Суду України у зв’язку із припиненням ним процесуальної діяльності, у тому числі здійснення суддями Верховного Суду України правосуддя у Верховному Суді;

Діяльність вищих спеціалізованих судів

Для поглиблення спеціалізації і ефективної роботи вищих спеціалізованих судів передбачені:

  • забезпечення достатнього рівня ресурсів для ефективної організації роботи Вищого антикорупційного суду, у тому числі постійними приміщеннями, які відповідатимуть будівельним нормам та безпековим стандартам;
  • удосконалення законодавства з метою передбачення інструментів реагування на неналежну поведінку учасників судових проваджень, що призводить до затягування розгляду справ у Вищому антикорупційному суді та інших органах судової влади;
  • завершення конкурсів на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності та його Апеляційної палати, а також створення умов для початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
  • опрацювання питання щодо доцільності створення вищого спеціалізованого суду з розгляду адміністративних справ, учасниками яких є центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, а також інших вищих спеціалізованих судів;
  • розгляд питання залучення міжнародних експертів до участі у проведенні конкурсного добору кандидатів на посади суддів у вищих спеціалізованих судах;
  • вирішення питання щодо подальшого здійснення повноважень суддями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які припинили діяльність та ліквідуються, у тому числі шляхом переведення до апеляційних судів із відповідним забезпеченням згідно із законом;

Судочинство у цілому

Для вирішення решти питань здійснення правосуддя задекларовано:

  • удосконалення методики визначення ставок судового збору для окремих категорій справ з метою усунення перешкод для доступу до правосуддя;
  • запровадження інституту суду присяжних, який вирішуватиме питання винуватості (вини) особи у вчиненні злочинів, за які законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі (як перший етап запровадження), віднесення в подальшому до повноважень суду присяжних вирішення питання винуватості (вини) особи у вчиненні злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років; встановлення процесуальних запобіжників безсторонності присяжних та запровадження перехідного періоду для впровадження цього інституту безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя;
  • запровадження механізму перегляду вироків щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі чи позбавлення волі на строк понад 10 років, з визначенням законодавчих критеріїв для такого перегляду, зокрема в порядку реалізації заходів загального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини;
  • запровадження інституту тимчасового відкликання судді з відставки (за його згодою) за рішенням Вищої ради правосуддя стосовно суддів, які на момент виходу у відставку за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та відповідають критеріям доброчесності;
  • наділення суду правом у випадках виготовлення повного тексту судового рішення оголосити в судовому засіданні його вступну і резолютивну частини та навести основні мотиви цього рішення;
  • розширення інституту письмового провадження у касаційному судочинстві;
  • врегулювання питання щодо надання судді безпосереднього доступу до автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування;
  • перехід на одноособовий розгляд справ у судах першої інстанції (крім окремих категорій справ, які розглядаються вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом як судами першої інстанції);

У процесуальних кодексах передбачене визначення:

  • категорій справ, які переглядаються апеляційними судами одноособово;
  • категорій судових рішень (якими не завершується розгляд справи), що ухвалюються судом касаційної інстанції одноособово;
  • перегляд у процесуальних кодексах положень щодо категорій справ, які розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції, з метою передачі цих справ у місцеві суди;
  • зміну підсудності у справах, що виникають у сфері публічно-правових відносин, забезпечивши можливість розгляду Верховним Судом (або іншим судом адміністративної юрисдикції) як судом першої інстанції справ з найбільш важливих питань, учасниками яких є центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
  • удосконалення законодавства з метою запровадження дієвих механізмів запобігання зловживанню учасниками процесу своїми процесуальними правами, ефективних інструментів реагування на неналежну поведінку учасників судового процесу, що призводить до затягування розгляду справи;
  • запровадження інституту скарги на недотримання розумних строків розгляду справ у судах та у подальшому – інституту виплат компенсацій учасникам судового процесу за порушення розумних строків розгляду справ за рахунок державного бюджету;
  • забезпечення дотримання прав жестомовних осіб у судочинстві та надання послуг перекладу;

Розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у сфері інформаційних технологій, його інтегрування у національну інфраструктуру електронного врядування шляхом:

  • запровадження можливості розгляду онлайн певних категорій справ незалежно від місцезнаходження сторін і суду та інших сервісів електронного судочинства;
  • впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу;
  • удосконалення та розвиток офіційного вебпорталу судової влади України для отримання інформації про суди і справи (провадження) з регулярним оновленням даних судової статистики;

Не оминула Стратегія питання розвитку альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів.

У цій частині передбачається:

  • встановлення для окремих, визначених законом, категорій справ обов’язкового досудового порядку врегулювання спорів з використанням медіації та інших практик;
  • опрацювання питання щодо запровадження інституту мирового судді;
  • запровадження у справах адміністративного судочинства досудових процедур адміністративного оскарження з розширенням можливостей застосовування досудових та позасудових процедур врегулювання спорів;
  • оптимізація судових витрат та процедур їх адміністрування з метою заохочення використовувати позасудові способи врегулювання спору;
  • удосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів, у тому числі щодо підвищення вимог до засновників третейських судів, зміцнення інституційних можливостей третейського самоврядування, розширення підвідомчості справ третейським судам, поширення гарантій конфіденційності на третейських суддів;
  • запровадження та розвиток інституту медіації;
  • удосконалення процедури врегулювання спору за участю судді;

Зміцнення незалежності судової влади та підзвітності суспільству

Зміцнення незалежності судової влади та запровадження її підзвітності суспільству також передбачає кілька аспектів.

У розрізі органів суддівського врядування та самоврядування передбачено забезпечити:

  • проведення всебічного аудиту системи суддівського врядування та самоврядування з метою усунення дублювання функцій, забезпечення процедур ефективного використання ресурсів;
  • удосконалення механізмів перевірки доброчесності членів органів суддівського врядування;
  • формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі професійних та доброчесних членів, призначених за результатами відкритого конкурсу, проведеного за участю міжнародних експертів;
  • забезпечення інституційної самостійності та транспарентності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • удосконалення порядку обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя та проведення одноразового оцінювання відповідності чинних членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності із залученням міжнародних експертів, а також забезпечення додержання членами Вищої ради правосуддя стандартів професійної етики й доброчесності;
  • опрацювання питання щодо підпорядкування Вищій раді правосуддя Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як органу з добору кадрів та кар’єри суддів;
  • оптимізацію органів системи правосуддя шляхом створення автономних кадрового і  дисциплінарного органів, члени яких призначаються на конкурсних засадах (із залученням до конкурсного відбору міжнародних експертів), безперервність здійснення кадровим та дисциплінарним органами їхніх функцій;
  • постійне та поетапне оновлення складу органів суддівського врядування та самоврядування;
  • вжиття заходів щодо збереження кадрового потенціалу апаратів та служб інспекторів органів суддівського врядування;
  • удосконалення організаційно-методичної діяльності Вищої ради правосуддя та координації судового врядування;
  • удосконалення ефективної взаємодії усіх органів суддівського врядування та самоврядування;
  • подальший розвиток законодавства щодо належної реалізації ролі Вищої ради правосуддя як конституційного органу суддівського врядування, удосконалення процедурних питань її діяльності;
  • запровадження єдиних підходів щодо врегулювання конфлікту інтересів членів органів суддівського врядування та членів громадських органів, які беруть участь у процедурах добору та оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді;
  • визначення з урахуванням європейських стандартів та кращих міжнародних практик вимог щодо змісту та обсягу розкриття інформації, отриманої чи створеної під час здійснення процедур конкурсів, кваліфікаційного оцінювання чи дисциплінарного провадження, при оприлюдненні рішень кваліфікаційних та дисциплінарних органів;
  • удосконалення статусу, порядку формування та організаційно-правових засад діяльності громадських органів, які беруть участь у процедурах добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання суддів, з метою забезпечення належної взаємодії з кваліфікаційними органами, прозорості їх діяльності, обґрунтованості ухвалення їх рішень, відповідальності членів цих громадських органів;
  • удосконалення порядку висунення кандидатів з числа суддів до складу Вищої ради правосуддя та Ради суддів України із можливістю застосування попереднього рейтингового електронного голосування;
  • підвищення ролі Ради суддів України щодо реалізації засад самоврядності, зокрема, наділення повноваженнями із надання висновків стосовно проектів актів органів суддівського врядування;
  • запровадження порядку призначення Вищою радою правосуддя суддів на адміністративні посади в судах із переліку кандидатур, які розглядалися на зборах суддів, у випадку тривалого необрання зборами суддів голови суду чи його заступника (заступників);
  • закріплення на законодавчому рівні принципів стабільності та передбачуваності розміру винагороди, оплати праці і соціальних виплат членам і працівникам органів суддівського врядування як складових їх незалежності.

У розрізі організаційного забезпечення діяльності судів йдеться про:

  • удосконалення організаційного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади;
  • запровадження єдиної системи управління продуктивністю та моніторингу роботи судів;
  • регламентацію механізмів моніторингу оцінки та контролю організації діяльності судів (без втручання у сферу управління правосуддям), таких, як система внутрішнього аудиту та/або антикорупційного контролю;
  • розробку та запровадження регламентів прозорого планування та розподілу бюджетних ресурсів у судовій системі, включаючи видатки розвитку, на основі визначених критеріїв;
  • удосконалення законодавчого регулювання особливостей проходження публічної служби в органах судової влади;
  • перегляд повноважень Державної судової адміністрації України, зокрема з питань організаційного, фінансового та кадрового забезпечення діяльності органів судової влади;
  • удосконалення правового статусу помічника судді;
  • забезпечення ефективної роботи Служби судової охорони шляхом удосконалення механізмів регулювання її діяльності;

У розрізі взаємодії із суспільством йдеться про:

  • розширення змісту щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні, який готує та оприлюднює Вища рада правосуддя (звіт про стан справ, аналіз тенденцій та викликів у діяльності суддів і судів);
  • запровадження практики всебічного обговорення щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні шляхом проведення громадських консультацій та дискусій, удосконалення заходів з подальшого розвитку систематичного проактивного професійного спілкування з об’єднаннями юристів, громадськістю та засобами масової інформації,
  • розвиток комплексної системи комунікації;
  • впровадження системного підходу та ефективних комунікативних рішень з протидії розповсюдженню недостовірної інформації, спрямованої на дискредитацію суддів, у тому числі у соціальних мережах.

Передбачено розробити та імплементувати:

  • синхронізовану та ініціативну комунікаційну стратегію, активне надання об’єктивної, зрозумілої інформації;
  • механізм оцінки учасниками судового процесу роботи суду, використання інших форм опитувань, впровадження електронного механізму опитування;
  • єдиний стандарт якості роботи суду;
  • формування ставлення суддів до суду як соціально відповідального органу влади, посилення уваги до потреб учасників судового процесу з метою покращення доступу до правосуддя та сприяння сприйняттю людьми суду як органу, який вирішує спір і захищає права та інтереси;
  • врегулювання на законодавчому рівні питання підтримки учасників судового процесу з числа осіб, які постраждали від домашнього чи сексуального насильства, та осіб, які стали свідками (очевидцями) такого насильства.

Передбачене і запровадження спеціальних заходів інформаційно-психологічної підтримки учасників судового процесу, включаючи:

  • спеціальні психологічні тренінги для суддів та працівників апаратів судів (управління конфліктами, психологія травм, стресостійкість);
  • надання зручної для користувачів інформації про судові процеси, права та обов’язки свідків (інформаційні листи, спеціальні додатки, доставка відповідної інформації разом із повістками, відеозаписами тощо);
  • можливість створення волонтерської служби для надання інформаційної підтримки потерпілим та свідкам.

Суддівська кар’єра та відповідальність суддів

За Стратегією, з метою удосконалення інститутів суддівської кар’єри та відповідальності суддів необхідно забезпечити покращення також за кількома напрямами.

Добір кандидатів на посаду судді, кар’єра судді та кваліфікаційне оцінювання суддів повинні бути вдосконалені шляхом:

  • удосконалення процедури заміщення вакантних посад суддів у місцевих судах кандидатами на посаду судді та суддями за окремими конкурсними процедурами з урахуванням критеріїв доброчесності та професійної кваліфікації;
  • удосконалення процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду шляхом запровадження ефективних методів відбору кандидатів, програм їх підготовки та методик оцінювання результатів підготовки кандидатів, можливості стажування кандидатів у судах;
  • удосконалення кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду суддів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду;
  • запровадження проходження суддями апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, які не мають суддівського досвіду, підготовки у Національній школі суддів України;
  • розширення програм спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, підвищення кваліфікації суддів;
  • удосконалення порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді);
  • запровадження можливості використання аутсорсингу та програмно-апаратних комплексів у процедурах добору та конкурсних процедурах;
  • удосконалення методик перевірки особистих морально-психологічних якостей (психологічного тестування) судді (кандидата на посаду судді) та врахування їх результатів;
  • удосконалення моделі і процедур проведення регулярного оцінювання судді;
  • запровадження стандартів щодо змісту та обсягу розкриття інформації, отриманої чи створеної при здійсненні процедур кваліфікаційного оцінювання, з урахуванням європейських стандартів та кращих практик;
  • закріплення на законодавчому рівні принципів стабільності і передбачуваності розміру суддівської винагороди, інших виплат суддям як складових їх незалежності, а також оплати праці працівників апаратів судів;
  • перегляд механізмів визначення щомісячного довічного грошового утримання судді;
  • запровадження строковості (5 років) призначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ректора та проректорів Національної школи суддів України;
  • удосконалення механізмів дотримання вимог антикорупційного законодавства особами, призначеними на посади ректора та проректорів Національної школи суддів України;
  • запровадження обов’язкового щорічного оприлюднення звіту про роботу Національної школи суддів України.

У питаннях відповідальності суддів передбачено працювати у напрямках:

  • забезпечення сталості, єдності та послідовної дисциплінарної практики;
  • удосконалення норм щодо дисциплінарної відповідальності за умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя;
  • запровадження більш чіткого визначення підстав дисциплінарної відповідальності за порушення правил суддівської етики;
  • посилення вимог щодо дисциплінарної відповідальності судді й ухвалення чітких правил, стандартів і процедур розгляду скарг на неналежну поведінку суддів та прийняття рішень за результатами розгляду цих скарг;
  • оновлення Кодексу суддівської етики, забезпечення єдиної практики його застосування;
  • забезпечення проходження суддями щорічних онлайн-курсів щодо правил і практик суддівської етики (публікація прикладів належної практики, ситуацій виникнення конфлікту інтересів або порушення суддівської етики);
  • удосконалення процедур дисциплінарного провадження та притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;
  • встановлення додаткових підстав для припинення відставки судді, зокрема у разі допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя;
  • запровадження кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання своїми повноваженнями під час здійснення правосуддя, передбачивши механізми унеможливлення використання кримінального переслідування для здійснення тиску на суддів;
  • запровадження ефективного механізму моніторингу способу життя судді, зокрема щодо його обов’язку підтвердити законність джерела походження майна;
  • встановлення вимоги щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді від адміністративної посади одночасно із вирішенням питання про тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя;
  • удосконалення процедурних гарантій участі судді у дисциплінарному провадженні, включно із забезпеченням його конфіденційності, справедливого розгляду дисциплінарної справи, пропорційності застосування дисциплінарних стягнень та можливостей оскарження рішення дисциплінарного органу.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *