Суд може визнати недійсним розірваний договір – Велика Палата

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 905/1227/17 відступила від правової позиції ВСУ 2015 року, висловленій у справі № 918/144/15 щодо неможливості визнання недійсним договору оренди, який сторони розірвали, а майно повернули, оскільки предмет спору припинив існування.

У постанові від 27 листопада викладено наступний висновок щодо застосування норм права:

Відповідно до положень цивільного та господарського законодавства розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторін права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Згідно з частиною четвертою статті 61 Закону України “Про освіту” (у редакції, чинній на час укладення договору оренди спірних приміщень ліцею фірмі для виробничих потреб) майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень. Проте надання в оренду таких приміщень, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов’язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Таким чином, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

Також суд звернув увагу, що чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє, як це зробив апеляційний суд, зазначивши, що договір визнається недійсним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Разом з тим, судді Ситнік О.М., Британчук В.В., Лященко Н.П., Прокопенко  О.Б. виклали окрему думку у справі, оскільки вважають, що відступати від позиції ВСУ не було підстав. Зокрема, судді зазначили, що відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а припинення провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв’язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язує неможливість судового розгляду справи.

Як завжди повні тексти судових рішень і окремих думок суддів доступні у Verdictum.

Нагадуємо, що всі правові позиції доступні у модулі “Судова практика” Інформаційно-правових систем ЛІГИ:ЗАКОН.

Джерело

Поделиться