Уряд схвалив законопроект “Про судово-експертну діяльність”: основні положення

Уряд схвалив проєкт Закону «Про судово-експертну діяльність», який повинен вирішити основні проблемні питання у сфері судово-експертної діяльності.

«Чинний Закон України «Про судову експертизу» був прийнятий ще в 1994 році та на сьогодні значна частина його положень потребує суттєвого оновлення, встановлення нових підходів до здійснення судово-експертної діяльності, що обумовлено міжнародним досвідом нормативно-правового регулювання такої діяльності та практикою проведення судових експертиз, а також практикою діяльності судово-експертних установ. Необхідність прийняття нового закону про судово-експертну діяльність обумовлена також низкою змін на державному рівні, зокрема, проведенням судової реформи, в рамках якої судова експертиза є невід’ємною складовою судової системи», – розповів заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.

Законопроєкт вирішує одразу декілька проблем, які існують у сфері судово-експертної діяльності. Зокрема:

    на законодавчому рівні закріплює основоположні терміни у сфері судово-експертної діяльності з метою єдиного підходу до їх вживання у правозастосовчій діяльності. До таких термінів відносяться: «експертна ініціатива», «кваліфікація судового експерта», «методика проведення судової експертизи», «судово-експертна діяльність» тощо;

    удосконалює державне регулювання судово-експертної діяльності, зокрема, шляхом визначення державного органу, що відповідатиме за формування загальних засад політики у сфері судово-експертної діяльності. Таким органом визначено Міністерство юстиції. Таке врегулювання пропонується із врахуванням того факту, що на сьогодні до повноважень Мін’юсту віднесено координацію діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи; забезпечення організації роботи Координаційної ради з проблем судової експертизи при Мін’юсті, забезпечення організації роботи Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін’юсті і Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Мін’юсті; забезпечення ведення Державного реєстру атестованих судових експертів та Реєстру методик проведення судових експертиз;

    закріплює основні засади здійснення судово-експертної діяльності та пропонує більш чітке визначення статусу, прав та обов’язків судових експертів, судово-експертних установ та їх керівників;

    розширює види судових експертиз, які можуть проводитися «приватними» судовими експертами, шляхом відмови від застарілого поняття «криміналістичні експертизи». У проєкті систематизуються та уніфікуються норми, що регулюють порядок організації та проведення судових експертиз. Зокрема, закріплюється положення щодо підстав проведення судових експертиз, встановлюються граничні строки їх проведення та встановлюється порядок обчислення строків виконання експертизи. Разом з тим вперше в спеціальному Законі пропонується визначити категорії судових експертиз за процесуальною ознакою – первинна, додаткова, повторна, комісійна та комплексна та особливості організації їх проведення. Також пропонується затвердити вимоги до форми та змісту висновку експерта, які поєднують у собі положення всіх процесуальних законів;

    розмежовує поняття «суб’єкт судово-експертної діяльності» та «суб’єкт проведення судової експертизи», визначає порядок проходження професійної підготовки, присвоєння та підвищення кваліфікації судового експерта. Так, проєктом Закону пропонується змінити визначену Законом «Про судову експертизу» процедуру підготовки, стажування та атестації судових експертів, відмовившись від необхідності періодичного підтвердження кваліфікації судового експерта. Акцент робитиметься на підвищенні кваліфікації судового експерта.

«Також пропонується врегулювати питання проведення рецензування висновку експерта. Передбачається, що метою рецензування є вдосконалення професійної майстерності судового експерта, поліпшення якості та обґрунтованості його висновків. При цьому запропонованими положеннями встановлюється, що рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків експерта. Рецензування не підмінятиме судову оцінку висновку експерта як джерела доказу, а буде здійснюватися виключно з метою підвищення кваліфікації судових експертів, обміну набутим ними досвідом», – зазначив заступник Міністра.

Крім того, законопроєктом пропонується закріпити види відповідальності судового експерта, засади дисциплінарної відповідальності, підстави притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень, порядок утворення дисциплінарної комісії судових експертів та її діяльності.

«Не менш важливо, що законопроєкт врегульовує питання самоврядування приватних судових експертів. Зокрема, визначає правовий статус Асоціації приватних судових експертів України як самоврядної організації приватних судових експертів та її повноваження. Також визначаються органи Асоціації приватних судових експертів України, до яких пропонується віднести з’їзд Асоціації приватних судових експертів України, Раду приватних судових експертів України та ревізійну комісію. Передбачається, що до Асоціації приватних судових експертів України входитимуть судові експерти на добровільних засадах. Створення самоврядної організації сприятиме підвищенню професійного рівня судових експертів тощо», – зазначив Олександр Банчук.

Готуєтеся до судового засідання? Аналізуйте судові рішення та прогнозуйте результат ваших справ на ІТ-платформі LIGA360. Знайдіть подібні справи у два кліки, щоб обрати найефективнішу стратегію захисту. Деталі за посиланням.

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *