Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine

Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine

26-27 травня у Варшаві відбувся Перший юридичний форум «ЄС — Східне партнерство».

Захід став одним із перших професійних офлайн майданчиків з часів лютування короновірусу в Польщі та військової агресії росії проти України. Ініціаторами проведення форуму виступили Global Law Hub та Юридична група EUCON, за підтримки широкого кола партнерів із різних країн Європи.

Два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine, зібравши більше ніж 150 учасників, 80 спікерів із 19 країн світу.

Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON та голова організаційного комітету підкреслив, що метою проведення заходу є створення комунікаційного майданчику для юридичних компаній з країн ЄС та Східного партнерства, та звісно ж інхаузів.

«При цьому ми думаємо не лише про бізнес. Спеціальна сесія щодо майбутнього юридичної освіти та молоді в професії дала можливість почути думки представників чотирьох університетів. І ми будемо і надалі долучати представників освіти до цього заходу», — зазначив він.

З вітальними словами виступили Малгожата Гошєвська, віце-маршалок Сейма Польщі, Олексій Бонюк, начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, Войчич Багінський, голова комітету міжнародних відносин Асоціації юристів Польщі, Хольгер Цшайге, президент European Legal Technology Association.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, звертаючись до учасників форуму, підкреслив, що Україна пропонуватиме державам-партнерам підписати багатосторонній договір і створити механізм, щоб кожен, хто постраждав від дій української армії, міг отримати компенсацію своїх втрат.

«Майно і кошти рф, що перебувають у юрисдикції держав-партнерів мають бути заморожені, а згодом спрямовані у спеціально створений фонд відбудови України», — зазначив Руслан Стефанчук.

Виступаючи із вітальним словом Анна Огренчук, президент Асоціації практиків України, подякувала керівництву Польщі за виняткову допомогу в прийомі біженців, наданні військової та гуманітарної підтримки, та польській юридичній спільноті за про-боно роботу та допомогу українським юристам з надання житла, роботи та можливостей освіти.

Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine

Наймасштабніша криза верховенства права в світі та неспроможність міжнародних організацій вплинути на безпеку країн та регіонів – це те, що наразі закликає до пошуку нових форматів співпраці.

Ірина Паліашвілі, президент RULG-Ukrainian Legal Group, наголосила, що російські правники самі відрізають себе від цивілізованого світу, не стаючи на захист верховенства права, відмовчуючись щодо війни та порушення міжнародно визнаних кордонів. Вона нагадала, що асоціація правників рф виступила із заявою на підтримку агресії, тоді як юридична спільнота навіть не засудила цієї позиції. На відміну, українські юристи від початку вийшли в інформаційний фронт та почали відверто говорити та долучились до здійснення закупівель на потреби оборони.

Світлана Романова, директор із правового забезпечення ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», що має найбільшу юридичну команду в складі 250 правників, поділилась декількома уроками, які допомагають вижити під час війни. Зокрема, це залишатися вірними своїм принципам та цінностям, необхідність бути швидкими та спритними, прийняття та зміни – команди, правил, процедур, структур, відношення тощо, мультизадачність та взаємозамінність.

«Лише наш бізнес інвестував 41 млн євро у цю війну: 23 млн на потреби оборони, решта – гуманітарна допомога та медичні потреби», – підкреслила пані Романова.

На додаток до виняткової ролі комунікацій та співпраці, спікер переконана у тому, що майбутнє починається з планування, тому в Метінвесті вже зараз відбувається стратегічні інвестиційні сесії, де правління заздалегідь розмірковує, де буде проходити будівництво, де реконструкція та перебудова бізнесу.

Даріуш Сожка, директор і консультант American Express CEE & PAYBACK, зазначив, що завершення пандемії в Європі поступово повертає торгівлю і споживання з онлайну в традиційний вимір бізнесу. Водночас, наразі сфера електронної комерції потерпає від розірваних логістичних мереж постачання та негативні споживчі настрої через війну – падіння попиту.

Співвідношення санкцій та надання юридичних послуг – ще одне важливе питання на порядку денному професійної спільноти. Наприклад, будь-який арбітражний трибунал залучає великі команди професійних юристів, і виникає питання, чи може надані ними послуги бути предметом санкційного регулювання?

Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine

Наталія Петрик, заступниця генерального секретаря, керівник відділу розвитку бізнесу Стокгольмського комерційного арбітражу, звернула увагу, що санкційні пакети приймались із короткими проміжками часу, і в одному із них міститься положення (Директива 428), що усі угоди з компаніями та особами, які перебувають у власності та керуються російською державою, заборонені. Таким чином, виникла невизначеність, яка чинить негативний вплив на можливість вирішення спорів у арбітражах, оскільки зникає можливість пред’явити вимоги до сторони, що підпадає під санкції.

«На даний час очікується роз’яснення Єврокомісії щодо цього положення, адже якщо воно буде застосовуватись прямолінійно, це унеможливить доступ до правосуддя в багатьох ситуаціях, зокрема для сторін, які заключили арбітражні угоди із підсанкційними особами», — підсумувала Наталія Петрик.

Одна із ключових тем форуму — механізми репарацій та контрибуцій як спосіб відшкодування шкоди, завданою агресією рф.

Дмитро Таранчук, директор з правового забезпечення ВАТ «Фармак», розповів, що вже на початку березня було розбомблено логістичний комплекс, у кому знаходилась велика кількість готової продукції, сировини, матеріалів та складської техніки. На сьогодні перед юридичною функцією постало питання можливих способів відшкодування збитків. За його словами, компанія почала з фіксації шкоди, зробивши запит на невідкладні слідчі дії та опитування свідків, відеозаписи з камер спостереження, де було зафіксовано час потрапляння снарядів. За заявою компанії відкрито кримінальне впровадження за фактом порушення правил війни, і як інші постраждалі бізнеси вітчизняний фармацевтичний гігант сподівається, що найближчим часом будуть запропоновані чіткі міжнародно-правові механізми відшкодування.

Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine

Заступниця керівника спеціальної групи з заморожуванню та арешту російських активів при Офісі Генерального прокурора Олеся Отраднова зазначила, що наразі, у межах магістральної справи щодо агресії рф налічується 623 підозрювані особи, серед яких політики, депутати, військові, кремлівські пропагандисти тощо. «Навіть після того, як підозрювані будуть заочно засуджені, ми стикаємось з багатьма проблемами щодо кримінальної конфіскації, та визнання рішень в іноземних юрисдикціях. В багатьох країнах ЄС відсутній механізм кримінальної конфіскації як санкції за скоєний злочин», — зазначила вона. Отже, мають розглядатися інші шляхи, зокрема і механізм національної конфіскації. Окрім того, нещодавно Єврокомісія винесла на розгляд директиву щодо конфіскації активів осіб, пов’язаних, серед іншого, із невиконанням європейських санкцій.

«Ми маємо бути більш гнучкими та креативними, поєднати зусилля держави та бізнесу», — зазначила пані Отраднова.

Говорячи про виклики, що поставили перед юридичними фірмами та ринками, юристи із Польщі, України, Молдови та Вірменії наголосили на етичному вимірі наслідків війни в Україні.

Багато представників великих польських юридичних фірм долучились до надання консультацій з питань розміщення українських біженців, про-боно ініціатив, а також стикнулись з питаннями стрімкого впровадження санкцій. Домініка Дурховська, партнер практики міжнародних спорів Kochanski & Partners, наголосили щодо ціннісного вибору, який скоро постане для судових юристів – наскільки юристи будуть готові представляти інтереси іноземного бізнесу у майбутніх позовах щодо невиконання українськими компаніями їх комерційних зобов’язань внаслідок військової агресії рф.

Ольга Усенко, головний редактор видань Ukrainian Law Firms, The Ukrainian Journal of Business Law, проаналізувала ситуацію на ринку юридичних послуг в Україні та виклики, з якими наразі стикнувся бізнес. Серед іншого — мобілізація працівників, зменшення роботи, замороження інвестиційних проектів, відтік кваліфікованих кадрів з країни. Водночас вона підкреслила, що усі вкладаються в перемогу та готуються до післявоєнної відбудови.

Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine

Учасники не оминули увагою питання просування професійних юридичних послуг та юридичного маркетингу, який в Європі та, зокрема, Польщі є більш зрегульованим та не дозволяє відкрито закликати клієнтів купувати юридичну послугу. Євгенія Руженцева, заступник генерального директора видавництва «Юридична практика», промодерувала дискусію практикуючих юристів, інхаузів та зовнішніх спеціалістів з комунікацій. Так, пандемічна криза та економічні виклики відкривають нові можливості та генерують нові ідеї, переконані спеціалісти з Польщі та Німеччини, — надають можливість задуматись щодо способів просування.

На думку Бартоша Янковскі, партнера Morawski & Partners, війна в Україні змусила його юридичну фірму замислитись щодо глибшого розуміння потреб клієнтів з країн Східної Європи та відкрити український напрям (Ukrainian desk), в якому вже працюють релоковані українські юристи. Водночас, індустрія рейтингів  представлена у більшій мірі іноземними директоріями. За словами корпоративних юристів, наразі це є цінний інформаційний ресурс, та не ключовий критерій вибору радника.

ПРЯМА МОВА

«Ми побачили зацікавленість в Україні як частині нової східноєвропейської інвестиційної стратегії», — Ярослав Романчук

Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли від гаслом #standwithukraine

Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON

— Яку мету ви, як ідеолог форуму «ЄС — Східне партнерство», ставили, та чи змінилась вона з початком війни?

— Сама ідея, яку ми рік назад вирішили втілити в цьому заході, по великому рахунку, не змінилась. Однак ми звісно ж відреагували на ситуацію агресії рф проти України та додали деякі важливі теми.

На жаль після 2014 року на пострадянському просторі майже всі площадки перестали існувати. Практично ніхто з України не їздив у Москву. В Київ, якщо і приїжджали, то не в тій кількості як колись. Форум Європа – Кавказ – Азія (ЄКА), який робила Ірина Паліашвілі, і Мінський юридичний форум також фактично припинили існування. При цьому лише форум ЄКА мав на меті поєднати юристів з різних країн.

Розробляючи концепцію «ЄС — Східне партнерство» ми поставили дві ключові мети: створити комунікаційний майданчик для юридичних компаній з країн ЄС та Східної Європи, не закладаючи політичну складову. Друге — майданчик для інхаузів.

У нас була велика зацікавленість юридичних фірм із рф та білорусі, і навіть чотири із них доєднались до партнерства. Але 25 лютого ми прийняли рішення вилучити усіх російських і білоруських партнерів, і повернули кошти тим, хто їх сплатив.

Звичайно, що до програми додалась тема механізму репарацій і контрибуцій задля відшкодування шкоди, завданої російською агресією, що червоною ниткою пройшла крізь весь захід.

 

— У залі було багато учасників з Польщі. Знаючи внутрішні настрої місцевого бізнесу, як ви відчуваєте, чи представляє Україна для них наразі інтерес з точки зору інвестицій та економічної відбудови?

— Безперечно усі дивляться через призму так званого плану Маршала і тих рішень, що приймає Європейська комісія. Враховуючи, що серед учасників було близько 30% інхаузів великих компаній, зокрема міжнародного бізнесу присутнього у Польщі, ми побачили зацікавленість в Україні як частині нової східноєвропейської інвестиційної стратегії, адже багато із них залишають ринок рф.

Більш того, у нас була сесія присвячена фінансовим інструментам. Чесно кажучи, я був трошки здивований, що вона викликала настільки високий інтерес серед учасників. Утім юристи безперечно розуміють, що там буде робота. Питання тільки — коли закінчиться війна?.. Ніхто навіть не розглядає варіант, що Україна не переможе. І, наскільки я бачу, підготовка розпочалась досить жваво.

 

— Життя продовжується, і ми разом із цивілізованим світом чекаємо нашої перемоги. Які майбутні плани щодо цього заходу, адже ми вже побачили анонс на травень 2023?

— Організація цього форуму була певним ризиком. Заходів на теренах ЄС проводиться достатньо. Ніхто із більшості країн не розумів, як це буде відбуватися. Ідея прийшла ще коли лютував ковід і певні обмеження. Але враховуючи, що на два дні прийшло близько 150 учасників, і відгуки у соціальних мережах були дуже схвальні — це для нас аванс, щоб його продовжувати. Більш того, економічний та юридичний фронти є наразі вагомим доповненням до політичного, дипломатичного та інформаційного напрямів нашої боротьби.

Ми визначились із датою — 25-26 травня наступного року. Перший день охоплюватиме тематику міжнародної торгівлі та усе, що з нею пов’язано. Другий — питання управління юридичним бізнесом та людським капіталом. Але найбільшою несподіванкою було те, що під час форуму підходили представники юридичних фірм Великобританії, Німеччини, Чехії і Польщі, Молдови і висловлювати бажання долучитись до партнерства на наступний рік. Ми плануємо, що форум проходитиме щороку наприкінці травня у Варшаві, не виключаючи можливості виїзного варіанту в Україні.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.