ВАКС — це партнер чи опонент адвокатів, з’ясовували учасники IV Міжнародного кримінально-правового форуму

ВАКС — це партнер чи опонент адвокатів, з’ясовували учасники IV Міжнародного кримінально-правового форуму

ВАКС – це друг і партнер чи опонент адвокатів з’ясовували учасники профільної сесії IV Міжнародного кримінально-правового форуму. Логічним продовженням Форуму стало обговорення антикорупційних реалій в Україні. Модератором цієї сесії виступила Ольга Просянюк, керуючий партнер АО AVER LEX. Вона закликала учасників сесії до фахової дискусії, у ході якої учасники як раз і спробували дати відповідь на питання: ВАКС – це друг і партнер чи опонент адвокатів?

Процесуальна «ізольованість»

Віра Михайленко суддя Вищого антикорупційного суду проаналізувала істинність про процесуальну «ізольованість» ВАКС. Вона зауважила, що за статистикою у касаційному порядку:

  • переглянуто 13 вироків, з них
  • 61 % було залишено в силі.

За словами спікерки, це свідчить, що розмови про процесуальну «ізольованість» ВАКС є перебільшеними. Хоча дійсно є позиції Верховного Суду, які стали підставою для подальшого удосконалення судової практики ВАКС:

Зокрема, ВС висловився щодо:

  • збирання доказів прокурором (справа № 991/492/19);
  • щодо строку направлення обвинувального акта до суду (справа № 711/3111/19);
  • критерії оцінки допустимості показань померлого свідку (справа № 487/5684/19);
  • диференційованого підходу при вирішенні питання про допустимість доказів (справа № 487/5684/19);
  • відкриття матеріалів НС(Р)Д (справа № 752/4292/16-к);
  • щодо розуміння поняття «службова особа» (справа № 752/4292/16-к);
  • щодо удосконалення визначення терміну «зловживання владою або службовим становищем» (справа № 766/16775/17);
  • фальсифікації заяви про вчинення кримінального правопорушення (справа № 752/4292/16-к).

Основні тенденції

Партнер ЮК VB PARTNERS Денис Шкаровський висвітлив основні тенденції, які спостерігаються у діяльності ВАКС.

Позитивні тенденції:

  • високий відсоток виправдувальних вироків (16%), до того ж у 10% справ провадження було закрито;
  • обвинувальних вироків лише 57%, хоча цієї кількості відносяться й вироки на підставі угод;
  • новий високий рівень здійснення правосуддя;
  • формування нової практики, відмінної від загальних судів. Хоча ця практика і з дещо обвинувальним ухилом, проте вона є передбаченою.
  • створюється попит на надання висококваліфікованої допомоги адвокатів.

Негативні тенденції:

  • все менше змагальності й рівності сторін;
  • залежність від суспільної думки;
  • ухилення від захисту прав людини. Формалізм на користь обвинувачення.

Угоди зі слідством

Аргументи «за» та «проти» укладання угод зі слідством у корупційних справах досліджував Віталій Дубас, суддя Вищого антикорупційного суду.

За даними, що він навів, у 2021 році всього судами:

  • ухвалено 22% вироків на підставі угод (14793 із 66195),
  • відмовлено у затвердженні в 1,1 % (155).

У 2021 році – ухвалено 19% (12459 із 65568), відмовлено лише в 0,9% (177).

ВАКС ухвалив 67 вироків, з них:

  • 21 вирок на підставі угоди про визнання винуватості.
  • 3 справи з угодами повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.

Відповідаючи на питання: чи доцільно укладати угоди про визнання в корупційних справах? Суддя зазначив, що однозначна відповідь на нього відсутня. Основною метою надання згоди на угоду для підозрюваного або обвинуваченого є прагнення уникнути відбування реального покарання. Але чи може в таких справах застосовуватися частина 2 статті 75 КК – спірне питання (до прикладу справа № 991/7534/20).

Суддя висловив власну думку, що особа, яка визнала свою вину і відшкодувала шкоду, не повинна відбувати реальне покарання. Натомість законодавцю необхідно переглянути розмір штрафів у таких справах.

Спікер наголосив, що у практиці ВАКС є випадки відмов у затвердженні угод, Проте ВАКС ставиться до затвердження угод прискіпливо, а не автоматично.

“Фактично угода”, – підсумував суддя, – “це спосіб індивідуалізації покарання. Сам процес, який триває декілька років – це вже покарання для обвинуваченого”.

Коментуючи питання про обмеження застосування статті 75 КК до корупційних злочинів, відзначив, що таке обмеження не є доцільним. Хоча наголосив, що конституційність такого обмеження має визначати Конституційний Суд України.

Обвинувальні виклики

Максим Грищук, в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розповів про сучасні виклики в роботі НАБУ та САП.

За його словами «час – це ресурс, який є безцінним».

Саме тому необхідно:

  • прагнути до пришвидшення судового розгляду;
  • частіше укладати угоди про визнання винуватості – це спосіб процесуальної економії часу. За його словами, бажано звичайно, щоб такі угоди укладалися на етапі досудового розслідування, а не судового розгляду.
  • не зловживати процесуальними правами під час ознайомлення з матеріалами справи.
  • удосконалити законодавство. Необхідно перш за все розширити повноваження антикорупційних прокурорів на той період відсутності керівника САП. Також необхідно змінити підходи до формування комісії з відбору керівника САП.

Старший детектив Національного антикорупційного бюро України Олександр Іванов заперечив тезу щодо обвинувального ухилу слідчих суддів ВАКС.

Він також торкнувся проблем вдосконалення процесуального законодавства та зазначив, що необхідно:

  • оптимізувати норми КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР;
  • узгодити положення статті 100 КПК України та статті 19 Закону України «Про АРМА» в частині передання до АРМА не лише речових доказів у кримінальному провадженні;
  • відійти від інституту понятих – це важлива передумова для проведення ефективного розслідування.

ВАКСизми

Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н., окреслив окремі спірні, на його думку, правові позиції ВАКС. Зокрема до таких позицій він відніс висновки ВАКС щодо:

  • неможливості перевірки обґрунтованості підозри на стадії досудового слідства. Такий підхід, за словами спікера, суперечить положенням статтям 17, 87, 94 КПК України.
  • неможливості визнання доказів на стадії досудового розслідування недопустимими. Промовець наголосив на тому, що цей підхід суперечить статті 94 КПК України. Щоправда він підкреслив, що обидві правові позиції були спростовані АП ВАКС;
  • правил допустимості похідних доказів;
  • невизнання порушенням права на захист факт допиту свідка за відсутності адвоката;
  • розуміння підозри як ймовірного припущення, а не у чіткій відповідності з приписами статті 276 КПК України;
  • оцінки позиції сторони захисту та її тактики як обставин, що спливають на визначення складності кримінального провадження.

Корупція у приватній сфері

Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS, торкнувся у своєму виступі питань корупції в приватному секторі та у сфері професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Зокрема він зупинився на механізмах виявлення та особливості кваліфікації. Особливістю виявлення таких діянь в сучасних умовах є те, що такі дії вчиняються, як правило, в електронній формі. Отже, правоохоронним органам складно задокументувати такі дії, а адвокатам, відповідно, працювати з такими доказами.

Особливу увагу доповідач приділив таким аспектам проблеми:

  • складно визначити розмір збитків та довести кримінально-правовий характер відносин, якщо корупційні дії здійснюються приватними компаніями.
  • невідомо як кваліфікувати узгоджені дії взаємопов’язаних компаній, якщо такі дії унеможливлюють надання послуг іншими компаніями.

За висновком пана Лисенка, «неурегульованість процесів боротьби з корупцією – є ключовою проблемою», особливо в умовах розвитку ринкової економіки.

Підбиваючи підсумок

Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Даниїла Чорненька розкрила висловила свою точку зору на перешкоди у ефективній боротьбі з корупцією в Україні. Серед таких перешкод вона назвала недосконалість законодавства. Але, на її погляд, проблеми не тільки в цьому. Ця проблема є комплексною. Саме тому всім учасникам кримінального провадження необхідно проявляти взаємоповагу один до одного. Судді в цьому процесі мають дотримуватися балансу інтересів сторін. А сторонам як захисту, так і обвинувачення, не треба зловживати своїми процесуальними правами. Вона наголосила на тому, що треба зважати також на надмірне навантаження на суддів інших судів. Загалом спікерка закликала всіх до конструктивної критики.

«Від усіх учасників кримінального провадження залежить швидкість та якість розгляду кримінальних справ» – підсумувала доповідачка.

Нагадаємо, у Києві триває IV Міжнародний кримінально-правовий форум. Під час першої сесії заходу дискутували про кримінально-правові ризики для бізнесу.

Також дивіться фоторепортаж.

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.