Велика Палата визначилась, чи може перейменована кредитна установа вимагати сплатити борг перед банком

Велика Палата Верховного Суду вирішила проблему щодо правового статусу банку після скасування судами рішень про визнання неплатоспроможним і запровадження тимчасової адміністрації, а також рішень про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і початок процедури ліквідації, зокрема, з урахуванням рішень акціонерів юридичної особи про припинення банківської діяльності та перейменування банку.

Тільки банк має право вимоги до боржників

Справа стосувалась вимоги перейменованого на кредитну установу банку стягнути борг за кредитним договором.

Велика Палата пояснила, що зміна назви банку без зміни його організаційно-правової форми, виключення з назви слова “банк”, виключення з видів діяльності “діяльності комерційних банків” не є ані перетворенням цієї юридичної особи, ані виділом, ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу. Таким чином, сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Отже, в результаті організаційних змін банку нова банківська установа не утворилась. Перехід прав та обов’язків від банку до наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов’язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова “банк” та виключення з видів своє діяльності “банківської діяльності” без дотримання вимог банківського законодавства.

Тобто організаційні зміни банку не відповідають вимогам банківського законодавства, а значить вимоги до боржників не може пред’являти ніхто інший крім банку, або уповноваженої особи Фонду.

Висновки щодо застосування норм права

В постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, щойно оприлюдненій у VERDICTUM викладені наступні висновки щодо застосування норм права:

1. Будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ.

2. Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки та Законом про гарантування вкладів шляхом:

– ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди НБУ, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або

– виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду у разі віднесення НБУ такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

3. Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

4. Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

5. Після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб’єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів.

Окрема ухвала у зв’язку з порушенням правил реєстрації статусу юрособи

Велика Палата навіть винесла окрему ухвалу: Мінюст має перевірити вчинені приватним нотаріусом реєстраційні дії щодо банку. Виявлені судом порушення порядку вчинення реєстраційних дій мають бути усунені. Будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ. Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом “Про банки і банківську діяльність” та Законом “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”

Велика Палата Верховного Суду враховує, що непоодинокі випадки здійснення реєстрації змін до статутів банків після скасування судами рішень про визнання банку неплатоспроможним і запровадження тимчасової адміністрації, а також рішень про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і початок процедури ліквідації, призводить до зловживань у порядку ведення господарської діяльності таких банків та порушення порядку припинення банківської діяльності під контролем, встановленим системою гарантування вкладів фізичних осіб.

Марина Ясинська

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *