Відповідальність військовозобов’язаних за виїзд закордон — адвокат не радить панікувати

Відповідальність військовозобов’язаних за виїзд закордон — адвокат не радить панікувати

Законодавцям пропонується встановити відповідальність військовозобов’язаних за виїзд закордон. Наслідки такого рішення. зокрема можливості поширення змін до Кримінального кодексу України, на осіб, які з 24.02.2022 в умовах воєнного стану покинули територію України проаналізував Юрій Бабич, адвокат АО «Шкребець  і партнери».

Суть ініціативи

17.03.2022 року до Верховної ради України надійшов законопроект №7171 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану. Ним пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 332-3. Згідно з частиною 1 цієї норми, пропонується карати позбавленням волі від 5 до 10 років з або без конфіскації майна:

  1. військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, осіб, які підлягають мобілізації, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів, працівників правоохоронних органів, суддів, суддів Конституційного суду України, прокурорів (надалі також − суб’єкти)
  2. за перетинання державного кордону України без законних підстав в умовах особливого періоду або правового режиму воєнного стану.

Крім того, вказаним законопроектом №7171 запропоновано доповнити розділ II Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу України пунктом 23. За ним вказані суб’єкти, що перетнули кордон незаконно, не несуть кримінальної відповідальності якщо вони упродовж десяти днів після набрання чинності даним положенням Закону повернуться в Україну.

Суть порушення

Як видно із наведених вище правових новацій, їх метою є створення правової основи для можливості притягнення до кримінальної відповідальності певних осіб, що покинули територію України в умовах воєнного стану. Хоча в диспозиції запропонованої частини 1 статті 332-3 взагалі не вказано чи караний перетин кордону стосується виїзду чи в’їзду з/на територію України. При цьому, їх спонукають повернутися, шляхом створення правової гарантії для звільнення від кримінальної відповідальності якщо вони повернуться протягом 10 днів після набрання чинності даною нормою.

В умовах сьогодення, тобто в умовах воєнного стану в Україні, в багатьох суб’єктів, що виїхали з України виникають питання, щодо можливих для них негативних наслідків зумовлених виїздом з території України починаючи з 24 лютого 2022 року та прийняттям відповідного законопроекту №7171 в запропонованій редакції.

У такому разі вважаю за необхідне зазначити:

з юридичної точки зору суб’єкти, що перетнули державний кордон України в умовах воєнного стану, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 332-3 Кримінального кодексу України у випадку прийняття та набрання нею чинності в запропонованій в законопроекті №7171 редакції.

Ця позиція доводиться таким

Відповідно до частини 2 статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 статті 5 Кримінального кодексу України, визначено що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

У рішенні Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року №1-р/2019 зазначено:

  • кримінально-правова норма має зворотну дію в часі в тій її частині, в якій вона пом’якшує або скасовує відповідальність особи.
  • особа не може нести кримінальну відповідальність за діяння, вчинені до набрання чинності законом, яким ці діяння криміналізовано.

Висновки щодо кримінальної відповідальності

Таким чином, оскільки до набрання чинності новою запропонованою нормою КК України, відповідне діяння не вважалось правопорушенням, то:

  • особа взагалі не підлягає кримінальній відповідальності за діяння, передбачене у частині 1 нової статті 332-3 КК України,
  • якщо воно вчинене до набрання чинності відповідною нормою,
  • це не залежить від її наступного повернення чи неповернення в Україну.

До кримінальної відповідальності, якщо запропоновані зміни все ж будуть прийняті, потенційно можуть бути притягнуті лише ті суб’єкти, що перетнуть державний кордон України після набрання чинності вказаною вище нормою.

Незаконний перетни державного кордону є правопорушенням

Водночас варто пам’ятати:

  • перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або
  • в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або
  • з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи
  • без дозволу відповідних органів влади —
  • є адміністративним правопорушенням.

За нього передбачена відповідальність у вигляді:

  • штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400,00 грн./8500,00 грн. відповідно) або
  • адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб,
  • з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення (стаття 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Недоліки законопроєкту №7171

Крім того, варто зазначити, що в цілому запропоновані зміни до Кримінального кодексу України є недоопрацьованими. Без внесення змін до інших нормативних актів вони не зможуть повноцінно і правильно функціонувати. А саме:

  1. У диспозиції частини 1 статті 3323 немає вказівки, що кримінально караним є саме перетин кордону з метою покинути територію України, а не повернутись до неї.
  2. У ній міститься вказівка, що кримінально караним є саме перетин кордону без законних підстав. При цьому, не зрозуміло які підстави є законними, а які ні.
  3. Чинні нормативні акти, не мають заборон чи обмежень для перетину державного кордону для більшості із перелічених суб’єктів.
  4. Перелік суб’єктів є не зовсім коректним. Наприклад, не зрозуміло доцільності фактично встановлення караності для всіх без виключення посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
  5. Запропонована додаткова санкція у вигляді конфіскації майна не узгоджується із положеннями частини 2 статті 59 Кримінального кодексу України та розділом кодексу в якому відповідна стаття буде міститись.

У той же час, варто зауважити, що в опублікованому Науково-експертному висновку до законопроекту №7171 міститься ціла низка недоліків запропонованих змін. З огляду на той факт, що в умовах воєнного часу всі запропоновані законопроекти розглядались в дуже короткі терміни 3-5 днів. З дати внесення законопроекту ці строки вже пройшли. Тому можна припустити, що запропонований законопроект наразі скоріш за все і не буде прийнятий. А якщо і буде, то із суттєвими доопрацюваннями.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.