Визначення місця проживання дитини: ВС вказав на особливості доказування

Місцевий суд визначив місце проживання малолітньої дитини з батьком, відмовивши в аналогічному зустрічному позові матері. Апеляційний же суд визначив місце проживання дитини з матір’ю, а в задоволенні позову батька відмовив.

Колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідну постанову у справі № 712/11527/17 ВС прийняв 23.12.2020, повідомила прес-служба ВС.

Обґрунтування рішення ВС

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову батька, фактично керувався презумпцією визначення місця проживання дитини такого віку і статі з матір’ю та поклав тягар доведення спростування цієї презумпції на позивача. Такий підхід суперечить засадами сімейного законодавства України та обов’язковим у цій справі положенням міжнародних договорів, не було враховано прецедентних рішень Європейського суду з прав людини.

Апеляційний суд помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір’ю. Він не врахував, що у Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім.

Суд апеляційної інстанції належним чином не мотивував своє рішення про відхилення висновку органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком, та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте він не врахував, що за зустрічним позовом матері органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір’ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову, що є порушенням ст. 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження, апеляційний суд не врахував, що він ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною — відповідачкою; психолог не досліджувала матеріалів справи, особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв’язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин справи.  

Слідкувати за судовими рішеннями найпростіше з екосистемою Liga360. Нові інструменти дозволяють отримувати сповіщення щодо надходжень судових рішень та контролювати зміни. Користувачі можуть обрати рішення за певний період (день, тиждень, місяць), відфільтрувати їх за топ-10 тематиками у кожній формі судочинства або за інстанціями. Спробуйте переваги Liga360 вже сьогодні.

Попробуйте также Verdictum PRO, с помощью которого на основании загруженного искового заявления вы сможете получить информацию о вероятности победы в суде во всех трех инстанциях с помощью искусственного интеллекта.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.