Українці посідають перше місце в рейтингу кількості власників криптовалют, а нормативного регулювання ринку немає
Цифрові послуги та ринок цифрового контенту вже давно стали буденністю для сучасного світу. Незважаючи на постійне збільшення кількості власників криптовалют в Україні досі не існувало чіткого законодавчого регулювання цієї галузі.
Подібна ситуація в нашій країні склалася й в інших сферах, наприклад в сфері цифрових активів. За даними платіжної Triple A українці у відсотковому відношенні займають перше місце в рейтингу кількості власників криптовалют. Тим не менш, ця галузь фактично залишається не врегульованою.
Тому, й досі в цих сферах суспільних відносин на сьогодні керуються загальними засадами українського законодавства. Вони передбачають, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. А також, що сторони мають право укласти договір, який непередбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства
Необхідність змін
31 січня 2022 до Верховної ради був поданий законопроєкт «Про цифровий контент та цифрові послуги» №6576. Він визначатиме правила гри на ринку цифрового контенту та цифрових послуг.
Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, на час його розробки в Україні відсутнє нормативно-правове регулювання надання цифрового контенту та (або) цифрової послуги за договором. Отже, це вказує на необхідність прийняття відного Закону.
Україна, підписавши Угоду про асоціацію із Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, взяла на себе низку зобов’язань. Одним із яких є забезпечення поступової адаптації законодавства України до acquis Європейського Союзу. Отож, Україна виразила готовність імплементувати в національне законодавство існуючі акти інституцій ЄС відповідно до визначених в угоді напрямків. Серед них є посилення економічних та торговельних відносин, шляхом створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Це стосується в тому числі й нематеріальних об’єктів, до яких відноситься цифровий контент.
У травні 2019 року Європейським Парламентом та Радою було прийнято Директиву 2019/770 про договори постачання цифрового контенту та цифрових послуг. Нормативно-правовий акт набирає чинності для держав-членів ЄС 1 січня 2022 року.
В Україні ринок цифрового контенту та цифрової послуги розвивається не так швидко у порівнянні із європейськими державами. Однією із визначальних причин такого сповільненого розвитку цього сектора ринку є відсутність нормативно-правового регулювання надання споживачам цифрових контентів та (або) цифрових послуг.
Аналіз положень
Законопроєкт зокрема передбачає:
- віднесення цифрового контенту до речей як об’єктів цивільних прав, на рівні з грошима, цінними паперами, майновими правами, послугами, інформацією та іншим
- визначення договору про надання цифрових послуг або цифрового контенту і права та обов’язки сторін.
Законопроєкт покликаний швидше на формалізацію взаємовідносин, а не на запровадження суттєвих нововведень
При цьому, дія запропонованого Закону не поширюватиметься на регулювання відносин в яких виконавець на підставі договору надає або зобов’язується надати цифровий контент на матеріальному носії, який призначений виключно для зберігання такого цифрового контенту. Наприклад, це може бути продаж флешки або диску, на якому міститься цифровий контент.
Таким чином, законодавче врегулювання нових сфер суспільних відносин безумовно необхідне. Проте головною метою таких нововведень має бути комфортні правила гри, які призведуть до суттєвого розвитку цих галузь, а не навпаки.
Автор: Владислав Чуприна, керуючий партнер L&M Finance Group
Також читайте: ухвалено Закон «Про віртуальні активи».
