Застосування РРО з 1 січня 2022 року: Податковий комітет ВР роз’яснив деякі проблемні питання

Інформаційне управління Апарату ВР повідомляє, що зважаючи на численні звернення від фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку, щодо проблемних питань застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) з 1 січня 2022 року та відсутність однозначної позиції державних органів з цих питань, Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики надав узагальнюючу відповідь на звернення платників податку щодо таких найбільш поширених питань:

1. Для яких фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не є обов’язковим?

2. Чи повинні фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

3. Чи повинні фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

4. Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому випадку ні?

5. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

6. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

7. Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

Для яких фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не є обов’язковим?

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, для платників єдиного податку другої — четвертої груп діють виключення, передбачені статтею 10 Закону № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265). На виконання вказаної статті Уряд прийняв постанову «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23 серпня 2000 р. № 1336 (далі — постанова № 1336), що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

У Комітеті звернули увагу, що 23 грудня 2021 року внесено зміни до постанови № 1336, якими передбачено, що роздрібна торгівля на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

    така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

    такими фізичними особами — підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

    сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Але в разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим.

Також при здійсненні діяльності, що передбачена статтею 9 Закону № 265, РРО/ПРРО не застосовується, розрахункова книжка та КОРО не ведеться.

Чи повинні фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів і підтверджувати походження товарів документами?

Фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами (пункт 12 статті 3 Закону № 265).

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики просить Міністерство фінансів, Національний банк, Державну податкову службу враховувати викладену в роз’ясненні позицію під час розгляду звернень платників податків.

З повним текстом роз’яснення зручно ознайомитися на ІТ-платформі LIGA360 за посиланням.

Дізнавайтеся повну інформацію про контрагентів і фізосіб, з якими плануєте працювати. ІТ-платформа LIGA360 відобразить дані з ЄДР, фінансовий та податковий стан на 6,8 млн компаній та ФОП. А ще тут є дані з державних реєстрів про всіх громадян України. Дізнайтеся, як бути впевненими у бізнес-зв’язках.

Джерело

Поделиться

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *