Застосування касаційних фільтрів має бути справедливим і зрозумілим – суддя ВС Дмитро Луспеник

Застосування касаційних фільтрів має бути справедливим і зрозумілим – суддя ВС Дмитро Луспеник

Секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Дмитро Луспеник прочитав лекцію для працівників системи з надання безоплатної правової допомоги, адвокатів та юристів на тему «Касаційні фільтри у цивільних справах: судове правотлумачення та правозастосування». Захід відбувся 29 жовтня 2021 року у форматі вебінару.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Лекція передбачала висвітлення таких питань:

  • мета введення та застосування касаційних процесуальних фільтрів;
  • малозначність справи, розгляд справи за спрощеним провадженням, чи є підстави для касаційного оскарження?;
  • чи можлива повторна подача касаційної скарги за іншим фільтром / критерієм;
  • чи є обмеження при самопредставництві?

Дмитро Луспеник зазначив, що касаційні фільтри — це обов’язковий елемент самообмеження юрисдикції Верховного Суду. Він розповів, що раніше у процесуальному законодавстві існувала всеосяжність касаційного оскарження, яка зумовлювала надзвичайне перенавантаження суду касаційної інстанції, що було невиправданим з огляду на завдання цього суду щодо забезпечення правильного й однакого застосування судами норм матеріального та процесуального права. А тому нові процесуальні закони оптимізували процедуру касаційного провадження відповідно до міжнародних стандартів провідних правових держав.

За задумом законодавця, метою запровадження фільтрів є: протидія зловживанню процесуальними правами; розвантаження Верховного Суду з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини; забезпечення сталості і єдності судової практики. Щоправда, зазначив лектор, надмірна формальна зарегульованість цього питання в процесуальному законі з наявністю проблем щодо якості закону в деяких випадках, навпаки, не сприяє забезпеченню єдності судової практики та унеможливлює виконання Верховним Судом основної своєї місії – забезпечення сталості судової практики.

Лектор зауважив також, що впровадження касаційних фільтрів не є обмеженням доступу до суду, про що вказав і ЄСПЛ у численних своїх рішеннях. Він розповів і про міжнародно-правові документи, які передбачають існування таких фільтрів.

Крім того, Дмитро Луспеник акцентував, що касаційний перегляд є екстраординарною стадією процесу. Цей термін застосовано у постанові Великої Палати ВС від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18, в якій викладено відповідну позицію ЄСПЛ. Суд указав, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

За таких умов лектор відзначив украй важливу місію системи з надання безоплатної правової допомоги, адже її представники допомагають громадянам, які не мають можливості скористатися послугами платного адвоката, правильно складати процесуальні документи, зокрема касаційні скарги.

Також Дмитро Луспеник розповів, які касаційні фільтри передбачають національні законодавства різних країн. Зокрема, у Франції до касаційної інстанції можна звернутися лише в разі попереднього виконання рішення суду. Доповідач припустив, що таку норму за певних умов можна було б увести і до процесуального закону України.

Він докладно розповів, як регулюється застосування касаційних фільтрів в Україні, зокрема зазначив, коли суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Окремо Дмитро Луспеник зупинився на питанні малозначних справ (малозначність яких прямо встановлена в законі й не залежить від розсуду суду та які можуть визнаватися малозначними судом), навів критерії, що мають враховуватися при визначенні «незначної складності» справи.

Доповідач акцентував на виключності переліку справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, наведеного у ч. 4 ст. 274 ЦПК України, і водночас звернув увагу, що категорію «справи про спадкування» слід розуміти широко.

Також він детально розповів про умови застосування кожної з підстав касаційного оскарження судових рішень, навів відповідну судову практику Верховного Суду та звернув увагу на спірні моменти, пов’язані з недосконалістю закону, який суду приходиться тлумачити, щоб забезпечити доступ до суду.

Дмитро Луспеник роз’яснив необхідність у певних випадках подолання запроваджених законодавцем (а не Верховним Судом) дворівневих фільтрів касаційного оскарження (малозначної справи і підстав касаційного оскарження), на що дуже часто автори касаційних скарг не звертають уваги. Тому лектор рекомендував авторам касаційних скарг насамперед оцінити перспективи касаційного оскарження, а потім готувати якісну, мотивовану та обґрунтовану касаційну скаргу або відзив у разі наявності підстав для закриття касаційного провадження.

На думку лектора, застосування касаційних фільтрів ще на стадії відкриття касаційного провадження, без наявності матеріалів справи, з доволі складним механізмом оцінки норм права та обставин конкретної справи, є доволі сумнівним задумом законодавця. Однак суд зобов’язаний його виконувати, хоча мав би це робити лише при попередньому розгляді справи, після відкриття касаційного провадження.

Презентація Дмитра Луспеника тут.

Відео лекції можна переглянути за посиланням – https://cutt.ly/LRBLGfA.

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *