Зміни у кримінальному провадженні від 14 квітня 2022 року

Зміни у кримінальному провадженні від 14 квітня 2022 року

14 квітня 2022 року було внесено істотні зміни та доповнення до КПК України. Зміни у кримінальному провадженні набули чинності з 1 травня 2022 року. Їх огляд підготували Ірина ГЛОВЮК, Заслужений юрист України, адвокат, д.ю.н., професор, Віктор ЗАВТУР, к.ю.н., адвокат.

Основні зміни

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX були внесені істотні зміни щодо запобіжних заходів. Зокрема, ст. 176 КПК України було доповнено новою частиною:

«6. Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті».

Крім того, за цих же умов слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14 квітня 2022 року № 2201-IX внесено новий блок змін та доповнень до КПК України щодо визначення особливостей провадження в умовах воєнного стану. Частина цих змін торкається Розділу ІХ-1, назва якого зараз викладена у редакції: «ОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ» та у новій редакції викладено ст. 615 КПК України та введено ст. 615-1. Інша частина торкається «невоєнних» розділів КПК України. У цій публікації будуть розглянуті саме ці зміни та доповнення.

Засади кримінального провадження

Статтю 7 КПК України доповнено ч. 3: «3. Зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу». Це доповнення підкреслює надзвичайний характер режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану, що детально обґрунтовано у доктрині Г.К. Тетерятник (Тетерятник Г. К. Кримінальне провадження в умовах надзвичайних правових режимів: теоретико-методологічні та праксеологічні основи : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. 500 с.). Відмітимо, що саме до статті щодо засад кримінального провадження зміни не вносилися.

Повноваження керівника органу прокуратури

У новій редакції викладена ч. 5 ст. 36 КПК України, яка регламентує повноваження керівника органу прокуратури. Зокрема, крім Генерального прокурора також зазначено особу, яка виконує його повноваження.

Повноваження Генерального прокурора (особа, яка виконує його обов’язки), керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу реалізується не тільки за умови неефективності досудового розслідування, а й за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. При цьому встановлені спеціальні норми для БЕБ та НАБУ. Зокрема, повноваження доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних  правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник.

Стосовно ж НАБУ, то, на відміну від попередньої редакції, яка забороняла доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадків доручення здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану, натепер заборонено доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Відповідно, право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) (передня ж редакція таких обмежень не мала).

Міжвідомчі слідчі групи

Статтю 39 КПК України доповнено ч. 4: «4. Керівник органу досудового розслідування під час дії воєнного стану має право своєю вмотивованою постановою, погодженою з керівниками відповідних органів досудового розслідування, утворювати міжвідомчі слідчі групи та визначати у їх складі старшого слідчого, який керуватиме діями інших слідчих». Очікувана норма, яка дозволить унормувати практику міжвідомчих слідчих груп під час воєнного стану, тобто ця норма є спеціальною за темпоральною ознакою.

Докази та доказування

Законодавець також ввів спеціальну норму стосовно оцінки істотності порушення прав людини в умовах воєнного стану. Зокрема, статтю 87 доповнено ч. 5: «5. В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу».

З урахуванням положень оновленої ст. 615 КПК України, ці особливості торкатимуться: збирання доказів за постановою керівника органу прокуратури без ухвали слідчого судді (обшук, «легалізація» проникнення за ч. 3 ст. 233 КПК України, отримання зразків для експертизи, негласні слідчі (розшукові) дії, «легалізація» початку негласної слідчої (розшукової) дії у порядку ст. 250 КПК України) – п. 1 ч. 2 (здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов), п. 4 ч. 3 (під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання) ст. 87 КПК України. По інших частинах ст. 87 КПК України немає обумовлень.

Змінено правила використання показань у доказуванні через виклад у новій редакції ч. 4 ст. 95 КПК України: «4. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу». Відповідно, ч. 11 ст. 615 КПК України регламентує, що «Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації». Отже, ця норма істотно трансформує правила використання показань у доказуванні, проте, торкається лише показань, отриманих в умовах воєнного стану; використання їх у суді умовами воєнного стану не обмежені. Однак, на нашу думку, при практичному застосуванні цих норм, слід враховувати і релевантну практику ЄСПЛ, відповідно до якої обвинувачення не може повністю або переважно ґрунтуватися на показаннях відсутнього свідка.

У рішенні «Сітневський та Чайковський проти України» Суд вказав, що «відсутність достатніх підстав неявки свідка не може само по собі однозначно свідчити про несправедливість судового розгляду, це дуже важливий фактор, який слід брати до уваги під час оцінки справедливості судового розгляду в цілому, та який може стати підставою для визнання порушення пункту 1 та підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції» (п. 106) (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Сітневський та Чайковський проти України» (Заяви № 48016/06 та № 7817/07).

Строки у кримінальному провадженні

Оновлено правила поновлення строків. Зокрема, ч. 1 ст. 117 КПК України передбачено, що «Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану». Разом з тим, указано, що  дія положень ст. 117 КПК України не поширюється на поновлення строку досудового розслідування, визначеного абзацом другим ч. 5 ст. 294 КПК України, проте, цей абзац не регламентує поновлення строку досудового розслідування, а навпаки вказує, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Уточнено деякі питання обрахунку строку досудового розслідування.

По-перше, це стосується моменту початку досудового розслідування, оскільки строк починатиметься не тільки з моменту внесення до ЄРДР, а й моменту  винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.

По-друге, уточнено правила невключення часових періодів у строк досудового розслідування:

«Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування».

По-третє, стосовно зупинення досудового розслідування, уточнено, що «строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу».

Питання підслідності

До підслідності слідчих СБУ віднесено колабораційну діяльність (ст. 111-1 КК України).

Слідчі (розшукові) дії

Уточнено правила щодо невідкладних слідчих (розшукових) дій. Зокрема, «проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу».

Вирішено питання стосовно участі понятих. Із зрозумілих причин в умовах воєнного стану, особливо на територіях, де ведуться активні бойові дії або недалеко лінія фронту, залучення понятих є ускладненим. Тому ч. 7 ст. 223 КПК України доповнено нормою, що «обшук або огляд житла чи інш+ого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, крім особливостей, встановлених статтею 615 цього Кодексу».

Зупинення досудового розслідування

Стаття 280 КПК України очікувано доповнена п. 4:

«4) наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану».

Це очікуване доповнення, зважаючи на редакцію п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України:

«відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності – строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов’язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою».

Але чинна норма п. 4 знову ж не вирішила питання процесуального рішення при неможливості:

  • закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом,
  • клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру,
  • клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відмітимо, що за попередньої редакції «відсутня об’єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом — строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов’язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою» – теж доводилося, що є потреба саме у зупиненні досудового розслідування.

З урахуванням оновлень ст. 280 КПК України, ч. 1 ст. 282 КПК викладено у редакції:

«Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження».

Відмітимо, що відому колізію щодо проведення у зупиненому досудовому розслідуванні процесуальних дій – так і не вирішено.

Питання судового провадження

Призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, в особливий період, натепер є підставою для зупинення судового провадження – до звільнення з військової служби (ч. 1 ст. 335 КПК України)

Уточнено і умови проведення  процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження. На відміну від попередньої редакції, де не допускалося прийняття рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує. Натепер суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану. Тобто за умови воєнного стану заперечення обвинуваченого не матимуть значення. Разом з тим, очевидно, що таке рішення може прийматися лише якщо іншим способом неможливо забезпечити участь обвинуваченого і нема проблем із якістю інтернет-з’єднання.

І насамкінець

Черговий етап внесення змін та доповнень до КПК України підтвердив загальну тенденцію обмеження кримінальних процесуальних гарантій прав особи у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану та спрощення порядку кримінального судочинства, здійснюваного в особливий період. Деякі з оновлених положень законодавства є цілком очікуваними, вони спрямовані на його гармонізацію та усунення можливих прогалин, інші ж – зокрема, новели, які стосуються обмеження принципу безпосередності дослідження показань, особливостей оцінки допустимості доказів суттєво змінюють ту концептуальну модель кримінального провадження, яка склалася на підставі положень КПК України 2012 року. Виправданість та ефективність цих новацій покаже час та правозастосовна практика.

 

Джерело

Поделиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.